ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СПОСОБІВ КОПРООВОСКОПІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ НЕМАТОДОЗІВ ТРАВНОГО КАНАЛУ ОВЕЦЬ
DOI:
https://doi.org/10.31210/visnyk2019.02.26Ключові слова:
спосіб, копроовоскопічна діагностика, флотація, ефективність, яйця нематод, вівціАнотація
Діагностичні дослідження є важливим компонентом у комплексі заходів, що спрямовані на досяг-
нення епізоотичного благополуччя з паразитарних захворювань тварин. На сьогодні у світі розроб-
лено значну кількість способів та методів діагностики, які поділяють на посмертні та зажиттєві. Серед останніх – якісні та кількісні. Необхідно зазначити, що кількісні способи діагностики інвазій-
них захворювань тварин дають змогу об’єктивно оцінити рівень ураженості організму конкретним
збудником. Тому розробка ефективних та ергономічних способів кількісної копроовоскопічної діагно-
стики залишається актуальним питанням. У зв’язку з вищенаведеним мета проведених досліджень
полягала у визначенні ефективності загальновідомих та удосконаленого способів копроовоскопічної
діагностики нематодозів травного каналу овець. Роботу виконували в умовах лабораторії кафедри
паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії.
Експериментальним шляхом встановлено, що удосконалений спосіб кількісної копроовоскопічної діа-
гностики нематодозів травного каналу овець виявився ефективнішим порівняно зі способом прото-
типу. За числом позитивних проб на 14,3 % та за кількістю виявлених яєць нематод у досліджуваній
пробі на 18,5 %. Високі показники діагностичної ефективності підтверджувалися в умовах виробни-
чих випробувань при порівнянні удосконаленого способу зі способами аналогами та прототипу (Сто-
лла, 1959; Трача,1992; Ляшенко й ін., 2012 та Taylor et al., 2015). За показниками кількості позитив-
них проб спосіб був ефективнішим на 8,0–44,0 %. За мінімальними та максимальними показниками
кількості виявлених яєць нематод у 1 г фекалій на 14,3–80,9 % та 4,4–90,5 % відповідно. За показни-
ком середньої кількості яєць нематод у пробі порівняно зі способами аналогами: Ляшенко й ін. − на
86,9 %, Трача – на 37,9 %, Столла – на 27,7 % та способом прототипу – на 5,9 %. Аналізуючи процес
мікроскопії препаратів, виготовлених різними способами, встановлено, що найбільш зручними для
дослідження виявилися зразки, виготовлені за удосконаленим способом. У полі зору мікроскопа вияв-
ляли найменшу кількість сторонніх решток та пухирців повітря, які не заважали процесу мікроско-
пії та проведенню підрахунку інвазійних елементів.