ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ ГУСЕНЯТ ЗА АМІДОСТОМОЗУ В ГУСЕЙ

  • С. М. Михайлютенко Полтавська державна аграрна академія https://orcid.org/0000-0001-6634-1244
  • О. С. Жулінська Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства https://orcid.org/0000-0002-0599-2307
Ключові слова: амідостомоз, гуси, середньодобовий приріст, залозистий, м’язовий шлунок

Анотація

Порівняно із ссавцями інтенсивність метаболізму у водоплавної птиці значно вища. У процесі еволюції в них розвинулася така травна система, яка здатна швидко перетравлювати корм, тому вона має суттєві відмінності у будові. Так, шлунок складається з двох відділів. У залозистому шлунку міститься величезна кількість клітин, які секретують як пепсиноген, так і соляну кислоту. Функція ж м’язового шлунку спрямована на хімічне та фізичне розщеплення корму. Останнє досягається в результаті енергійних м’язових скорочень і наявності гідролітів. Показники росту органів травлення залежать від віку, породи, умов утримання, годівлі та здоров’я водоплавної птиці. Своєю чергою, гельмінти, що локалізуються у шлунку та кишечнику, негативно впливають на їх морфо-функціональний стан та організм загалом. Тому якість м’яса, несучість, продуктивність свійської водоплавної птиці знижується. Патогенними паразитами, що значно поширені серед свій-ських гусей, є нематоди виду Amidostomum anseris (Zeder, 1800), які локалізуються у шлунку. Метою проведених дослідів було встановити особливості локалізації збудника амідостомозу та вплив нематод на динаміку живої маси гусенят. Досліджено 16 гусей породи горьківська, які утримувалися в умовах одноосібного селянського господарства Полтавської області. Діагностичне дослідження проводили за методом Євстаф’євої В. О. та Михайлютенко С. М. (2012). Експериментальним шляхом визначено середньодобовий приріст маси тіла гусенят. З’ясовано, що цей показник за період вирощування у здорових гусенят склав 26,00 г, а у інвазованих – 23,46 г. Встановлено, що маса зало-зистої частини шлунку у хворих гусенят становила 9,92±0,28 г. Середня маса м’язової частини – 145,65±2,31 г. Результати досліджень свідчать, що основну кількість збудників амідостомозу реєстрували у м’язовій частині шлуночку, а саме в області сухожильного дзеркала та в зонах краніального й каудального сліпих мішків. Водночас значна кількість амідостом локалізувалася у проміжній зоні – zona intermedia. Механічний та токсичний вплив нематод виду Amidostomum anseris на м’язовий шлунок призводив до геморагічно-некротичних процесів. 

Опубліковано
2021-06-25
Як цитувати
Михайлютенко, С. М., & Жулінська, О. С. (2021). ДИНАМІКА ЖИВОЇ МАСИ ГУСЕНЯТ ЗА АМІДОСТОМОЗУ В ГУСЕЙ. Вісник Полтавської державної аграрної академії, (2), 200-205. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.02.25

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають