КОРЕКЦІЯ ВІДТВОРНОЇ ФУНКЦІЇ ВІВЦЕМАТОК У РАННЬОМУ ПІСЛЯРОДОВОМУ ПЕРІОДІ

Анотація

Представлено результати досліджень із застосування тканинних препаратів із плаценти вівці як засобу для корекції та стимуляції відтворної функції вівцематок у ранньому післяродовому періоді. Було проведено два досліди на вівцематках асканійської тонкорунної породи. Перший дослід (І Д) – тваринам двох груп (І-Д1 – вівцематки з одним та ІІ-Д2 – вівцематки з двома ягнятами у приплоді) застосовували препарат із цілісної плаценти. У другому досліді (ІІ Д) були задіяні вівцематки з од-ним ягням у приплоді: першій дослідній групі (ІІ-Д) застосовували препарат з цілісної плаценти вівці, другій (ІІ-Дк) – з котиледонів плаценти. Препарат вводили підшкірно тричі або двічі з інтервалами у два (дози – 3, 4, 5мл) або три дні (5мл). Ін’єкції починали на 3–5 добу після родів. Вівцям відповідних контрольних груп уводили ізотонічний розчин згідно зі схемою. Незалежно від кратності уведення препарати проявляли стимулюючий ефект на скоротливість матки. Після другого уведення у 60–65 % тварин з’являлися слизово-кров’янисті виділення. У контрольних групах (І Д) вірогідно зростала загальна кількість лейкоцитів: з 12,3 до 13,8 (р<0,05) та з 11,9 до 13,2 Г/л (р<0,01). У дослідних овець, яким уводили препарат із цілісної плаценти, така зміна була не суттєвою – з 12,4 до 12,7 Г/л. Під дією тканинних препаратів із цілісної плаценти в цитологічній картині піхвових мазків спосте-рігали зміну розподілу часток епітеліоцитів різних шарів, що свідчило про естрогеноподібну стиму-ляцію проліферативних процесів. Тканинний препарат з котиледонів не проявляв чіткого стимулюю-чого ефекту на проліферативні процеси у епітелії піхви (ІІ Д). Але у 50 % овець ІІ-Дк відмічали озна-ки поділу малих лімфоцитів, що у 2,5 раза переважало кількість тварин у групах ІІ-Д і ІІ-К, а також збільшення кількості лімфоцитів поза норму та зниження нейтрофілів до норми. У досліді І найкра-щі показники з відтворення демонстрували вівцематки у групі Д1: заплідненість 96,7, плодючість – 134,5 %, кінцевий вихід ягнят на одну дослідну вівцематку – 1,16 голів. У групі І-1К – 88,9, 118,7 та 0,9 % відповідно. У другій дослідній і другій контрольній ці показники були такими: 75,0 %, 100,0 %, 0,56 і 87,5 %, 114,3 %, 0,78. У досліді ІІ ці показники були такими: для овець групи ІІ-Д – 100,0 %, 125,0 %, 1,13, для овець групи ІІ-Дк – 100,0 %, 150,0 %, 1,38; для контрольних тварин –100,0 %, 120,0 %, 1,2. Виявлені особливості перебігу післяродового періоду у овець та результати цих дослі-джень дають підстави зробити такі висновки: у післяродовому періоді тканинні препарати із ціліс-ної плаценти проявляють комплексну дію, спрямовану на підсилення скоротливості матки та пролі-феративні процеси у статевих органах; дія тканинного препарату з котиледонів більш спрямована на стимулювання гемопоезу.