БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДИКИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОЛТАВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ

  • О. М. Білик Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України https://orcid.org/0000-0001-9780-2517
  • Л. М. Головач Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України https://orcid.org/0000-0002-5486-8302
  • В. Я. Кочерга Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України https://orcid.org/0000-0002-0596-0567
  • Л. Я. Харченко Устимівська дослідна станція рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН України https://orcid.org/0000-0002-3962-1416
  • Г. Д. Поспєлова Полтавська державна аграрна академія https://orcid.org/0000-0002-8030-1166
Ключові слова: дикоросла флора, генетичне різноманіття, природно-заповідний фонд, типова рослинність, адаптивність

Анотація

У статті проведено дослідження біорізноманіття диких видів рослин Полтавської області. Ви-значено, що нині в Полтавській області як центрі аграрно-промислового розвитку відбуваються змі-ни видового складу та поширення рослин. Домінуючими стали угруповання агрокультурної рослинно-сті та польових бур’янів, рудеральної рослинності, штучних деревних насаджень. Зважаючи на це, метою статті стало виявлення місць зростання та збір зразків для збереження генетичного різно-маніття дикорослої флори Полтавської області. Методика дослідження включала обстеження це-нозів, збір насіння кормових, лікарських, технічних, овочевих і декоративних культур під час експеди-цій у середині серпня. Окремо відмічали осередки червонокнижних та регіонально рідкісних рослин. Дослідження розпочалися 2016 року в межах пошукової програми – «Залучення до Національного генбанку рослинних форм народної селекції та диких споріднених видів культурних рослин, адаптова-них до умов центрального Лісостепу України» та тривають дотепер. За цей період було зібрано 254 зразки культур, а загальна довжина маршруту склала 580 км. На виконання цього завдання було організовано та проведено комплекс робіт із експедиційного обстеження територій природно-заповідного фонду, природно-історичних святинь (курганів та ін.) та пам’яток садово-паркового мистецтва в межах Полтавської області. Вивчення рослинного покриву історичних пам’яток: кур-ганів, майданів та могильників свідчить про те, що переважно представлена збережена у природ-ному стані та цінна в науковому відношенні рослинність та флора. При узагальненні зібраних даних встановлено, що власне степова рослинність збереглася на верхівках або валоподібних підвищеннях історичних пам’яток, насамперед, тих, на яких знаходяться (або знаходилися) геодезичні знаки. Залучений насіннєвий і посадковий матеріал характеризується показниками адаптивності до стре-сових факторів середовища, стійкості до біотичних чинників. Цінними є зразки дикорослих кормових бобових і злакових трав, диких родичів олійних культур, диких родичів технічних культур та ін. Зіб-рані зразки передано в ресурсні підрозділи установ-виконавців НТП «Генофонд рослин», що спеціалі-зуються на відповідних культурах, для поглибленого вивчення за господарськими і біологічними озна-ками та властивостями, подальшого включення кращих із них до Національного генбанку рослин України та використання в селекційних, наукових та інших програмах установами України. Цінність матеріалу полягає в тому, що він є ендемічним українським, отже адаптований до умов України. Результати експедиції свідчать про доцільність подальшого обстеження, охоплюючи інші населені пункти України та залучаючи більш широке різноманіття видів.

Опубліковано
2021-03-26
Як цитувати
Білик, О. М., Головач, Л. М., Кочерга, В. Я., Харченко, Л. Я., & Поспєлова, Г. Д. (2021). БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДИКИХ ВИДІВ РОСЛИН ПОЛТАВЩИНИ ЯК ДЖЕРЕЛО ЦІННОГО ГЕНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ. Вісник Полтавської державної аграрної академії, (1), 172-179. https://doi.org/10.31210/visnyk2021.01.21
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЕКОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають