ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНУ У ВЕТЕРИНАРНІЙ ПРАКТИЦІ У РАЗІ ХІРУРГІЧНИХ ВТРУЧАНЬ У ДРІБНИХ ДОМАШНІХ ТВАРИН

Анотація

Ветеринарна анестезіологія досить молода наука, нині триває пошук оптимальних схем і препа-
ратів для використання під час оперативних втручань у дрібних домашніх тварин. Найчастіше ви-
користовують два види наркозу – інгаляційний і внутрішньовенний. Але через високу вартість апарату для підтримки інгаляційного наркозу частіше використовують внутрішньовенний. Досліджен-
ня проводили на базі ветеринарної клініки «На Робочій» у м. Дніпрі. Мета досліджень полягала у ви-
значенні седативного й аналгетичного ефектів порівняно з попередніми поколіннями цих препаратів.
При виконанні досліджень було сформовано дві групи собак по п’ять тварин у кожній, в першій (до-
слідній) групі використовували схему анестезії із застосуванням Дексмедетомідину + Пропофол +
Бутарфанол, у другій групі (контрольній) використовували схему із застосуванням Седазину + Про-
пофол  + Бутарфанол. Виявилося, що в дослідній групі стан анестезії починався швидше на 41,7 %.
Тривалість  анестезії  в  дослідній  групі  була  довшою  на  33,3 %,  що  давало  змогу  проводити  більш
тривалі оперативні втручання. При дослідженні впливу на системи організму виявилося, що артері-
альний тиск у дослідній групі після введення препарату тимчасово знижувався, але швидко піднімав-
ся до фізіологічних норм, коли в контрольній групі його зниження було неконтрольоване і потребува-
ло корекції. Щодо вивчення аналгетичного ефекту, досліджувалися ЧСС, А/Т (середній), скорочення
м’язів черевної стінки в чотири періоди оперативного втручання (перед початком операції, під час
розсікання білої лінії, під час найбільших травматичних втручаннях, стан відновлення після анесте-
зії). Виявилося, що в дослідній групі показники ЧСС (під час усіх стадій дослідження) були в межах
100,8 уд./хв.), А/Т – 100,6 мм рт. ст.,а скорочення м’язів черевної стінки не були помітні, тоді як по-
казники контрольної групи: ЧСС в різні періоди мав різні показники (в середньому 112,6 уд./хв), А/Т –
110,3 мм рт. ст,  в  той  час  скорочення  м’язів  черевної  стінки  були  досить  помітні.  Щодо  аналізу
аналгетичних ефектів, можна говорити, що під час проведення більш травматичних маніпуляцій і у
стані відновлення після анестезії різниця в показниках між дослідною і контрольною групами стано-
вила 24,1 % і 9,4 %. Аналізуючи всі представлені дані, можна зробити висновок, що використання
схеми Дексмедетомідин + Пропофол + Буторфанол є більш ефективним через більш швидше вхо-
дження в аналгезію, більш тривалий період анестезії, кращі показники щодо знеболення тварини.