ОБЃРУНТУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ ДЕКСМЕДЕТОМІДИНУ У КІШОК ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ОВАРІОГІСТЕРОЕКТОМІЇ

Анотація

Оваріогістероектомія – нині досить поширене оперативне втручання. Ця операція проводиться
при виявленні патологій (піометра, кістозні новоутворення) для усунення статевого потягу у тва-
рин. Допоки дискусії щодо гуманності й необхідності такої процедури тривають, необхідно гаран-
тувати безпечне та якісне проведення оперативних втручань у межах клініки. Головною метою в
роботі анестезіолога залишається вибір анестезії та премедикації. Дослідження проводили на базі
ветеринарної клініки «На Робочій» у м. Дніпрі протягом 2019–2020 років. Метою дослідження було
визначення аналгетичного, седативного ефектів і дослідження ефекту на гематологічні показники
крові (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, гематокрит, тромбоцити) агоністів α2–
адренорецепторів, зокрема дексмедетомідину і седазину. При дослідженні було сформовано 2 групи
кішок по 10 тварин у кожній. У дослідній групі використовували схему Дексмедетомідин + Бутор-
фанол + Пропофол, у контрольній групі – Седазин + Буторфанол + Пропофол. Виявилося, що у дос-
лідній групі початок анестезії був швидшим, ніж у контрольній на 47,6 %. По тривалості анестезії
різниця в часі було неістотною – 2,4 %. Водночас період пробудження після оперативного втручання
в контрольній групі був на 87,8 % довшим, ніж у дослідній. Якщо звернути увагу на вплив щодо сис-
тем організму, то в обох групах після введення препарату спостерігалося зниження артеріального
тиску, яке потім поступово вирівнювалося до фізіологічних норм. При визначенні аналгетичного
ефекту досліджували А/Т(середній), ЧСС, скорочення м’язів черевної стінки в 4 періоди оперативно-
го втручання (перед початком операції, під час розтину білої лінії, під час найбільш травматичних
маніпуляцій, стадія відновлення після анестезії). Виявили, що в дослідній групі показники ЧСС (в усіх
періодах дослідження) в середньому становили 133,9 уд./хв., А/Т – 114,6 мм.рт.ст, а скорочення
м’язів черевної стінки були ледь помітні лише в період більш травматичних маніпуляцій, тоді як по-
казники контрольної групи становили: ЧСС – в середньому 166,9 уд./хв., А/Т – 142,5 мм. рт. ст., а
скорочення м’язів черевної стінки були значно помітні в період травматичних маніпуляцій. Якщо
більш детально оцінювати по кожному з періодів оперативного втручання, то показники ЧСС у ко-
нтрольної групи у I період становили на 16,8 %, у II – 18,7 %, у III – 24,4 % і IV – 19,3 % вище, ніж у
дослідної групи. Водночас показники А/Т – 11,8 %, 26,3 %, 28,7 %, 8,8 % відповідно є вищими, ніж у
дослідної групи. При дослідженні морфологічних (клінічних) показників крові, виявили, що зниження
показників після введення основного препарату спостерігалося і в дослідній і в контрольній групі: з
боку еритроцитів зниження було малопомітно – близько 4 % (у бік контрольної групи), з боку лейко-
цитів – на 8,2 % (у бік контрольної групи), гемоглобіну – на 2,3 % (у бік дослідної групи), гематокри-
ту – на 13,1 % (у бік контрольної групи), тромбоцитів – на 26,2 % (у бік дослідної групи). Тому при
аналізі всіх отриманих даних, ми можемо зробити висновок, що використання схеми Дексмедетомі-
дин + Буторфанол + Пропофол є більш ефективним з боку входження в анестезію, отримання кра-
щого аналгетичного ефекту, але виявилося, що препарати Дексмедетомідину та Седазину досить
сильно можуть впливати на морфологічні показники крові.