Племінне свинарство України: виклики часу

  • С. Л. Войтенко Інститут розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця Національної академії агарних наук України, с. Чубинське, Київська область https://orcid.org/0000-0003-3530-6360
  • М. О. Петренко Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава https://orcid.org/0000-0002-5275-9401
  • Б. С. Шаферівський Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава https://orcid.org/0000-0001-5742-5016
  • Т. І. Карунна Полтавський державний аграрний університет, м. Полтава https://orcid.org/0000-0001-9290-8961
Ключові слова: свині, породи, племінна база, генеалогічна структура, лінії, родини, продуктивність

Анотація

У статті висвітлений стан племінного свинарства України у перший рік війни, наведені показники скорочення поголів’я свиней та мережі по їх розведенню. Зʼясовано, що у порівнянні з довоєнним періодом (2021 рік) кількість стад скоротилося на 20,3 %, поголів’я кнурів – на 21,5 %, свиноматок – на 17,3 %. Гено-фонд свиней в Україні наразі представлений 7 породами: велика біла, дюрок, ландрас, пʼєтрен, полтавська м’ясна, уельська та червона білопояса, причому найбільшого використання набули лише велика біла, ландрас і пʼєтрен. Внаслідок воєнних дій зникли три вітчизняні локальні породи: українська м’ясна, українська степова ряба та українська степова біла. Аналіз генеалогічної структури наявних порід свиней, які утримувалися у суб’єктах племінної справи України у 2022 році, засвідчив присутність майже у кожній з них значної кількості генеалогічних формувань, які не відносяться до конкретної популяції, швидше за все, це імпортоване поголів’я, яке використовується для виробництва свинини на промисловій основі. Серед найбільш численної та використовуваної породи – великої білої 59,8 % кнурів і 20,8 % свиноматок не об’єднані у відповідні генеалогічні формування чи за країною походження, а мають лише номер, причому різний і здебільшого робочий, що підтверджує їх не чистопородну основу. У породі ландрас не чисто- породних кнурів 89,4 %, а свиноматок – 90,4 %. За такої ситуації чистопородне поголів’я свиней, яке ще зали-шилося, знаходиться під загрозою зникнення не через бойові дії, а через його поглинання зарубіжним матеріалом. Свиноматки досліджуваних порід характеризувалися істотною мінливістю показників відтво-рювальної здатності за значних меж варіювання ознак як між породами, так і у породі. З’ясовано, що свино-маток залучають до відтворення у віці 12,3–14,4 місяців. Найбільший розмах багатоплідності виявлено серед маток великої білої породи (8–15 голів) і ландрас (10,8–17,8 голів). Навіть з урахуванням різних строків відлучення поросят від свиноматок, маса гнізда поросят у частини суб’єктів племінної справи має нереально високі показники навіть при відлученні поросят у віці 60 днів – 240–395 кг (вимоги – не вище 180 кг), засвідчуючи відсутність чистопородного розведення і племінного обліку. Підтверджує догмат виробництва свинини на промисловій основі у племінних стадах і верхня межа середньодобового приросту ремонтного молодняку (крім уельської і червоної білопоясої порід) на рівні 735-860 г, при тому, що для племінних тварин цей показник має бути не вище 600 г. Зроблено висновок, що без чистопородного розведення та власної племінної бази не буде вітчизняного свинарства.

Опубліковано
2023-09-29
Як цитувати
Войтенко, С. Л., Петренко, М. О., Шаферівський, Б. С., & Карунна, Т. І. (2023). Племінне свинарство України: виклики часу. Scientific Progress & Innovations, 26(3), 81-86. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.15
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ТВАРИННИЦТВО