Вплив процесів перекисного окиснення ліпідів в організмі корів на секретоутворюючу функцію молочної залози та гемостаз

Анотація

Фізіологічні зміни в системі гемостазу під час вагітності – це реакція пристосування організму вагітної до компенсаторних витрат, необхідних для розвитку плода та до можливої крововтрати під час родів. Фактори гемостазу беруть участь у збереженні рідкого стану крові, регуляції транскапілярного обміну, резистентності судинної стінки, впливають на інтенсивність репаративних процесів та у підтримці нормальної діяльності фетоплацентарної системи. Особливе значення для повноцінного забезпечення внутрішньоутробного розвитку плода мають реакції, які підтримують необхідний для нього рівень матково-плацентарного кровообігу, оскільки порушення останнього призводить до оксигенового голодання плода. Недостатнє надходження оксигену спричинює складні патологічні процеси в організмі плода. Гіпоксія і стрес – реакція на неї є пусковим механізмом активації перекисного окиснення ліпідів, що встановлено в організмі корів, які народили телят з ознаками гіпоксії. Вплив агресивного внутрішньоутробного оточення на плід (вільні радикали, токсичні продукти ПОЛ), що формується, негативно позначилися на функціонуванні цілої низки метаболічних систем, зокрема і системи антиоксидантного захисту. Встановлено, що вміст продуктів ПОЛ і ізольованих подвійних зв’язків у плазмі та гемолізатах еритроцитів крові корів, від яких отримані телята з ознаками гіпоксії, одразу після отелу виявилися значно вищими порівняно з тваринами, які народили функціонально-активних телят. Зокрема, при екстенції Е220 на першу добу після отелу у еритроцитах та у плазмі їх було у 2,43 – 2,26 раза, та в середньому у 2,53 раза більше (р<0,01). На п’яту добу вміст продуктів ПОЛ і ізольованих подвійних зв’язків у плазмі та гемолізатах еритроцитів крові корів і в середньому залишався в 2,50, 3,56 та 3,24 раза більше (р<0,001). За умов екстенції Е232 у плазмі, еритроцитах та в середньому вміст продуктів ПОЛ і ізольованих подвійних зв’язків залишається як на першу, так і на п’яту добу після отелу корів вірогідно більше (відповідно: у 2,78, 3,85, 3,76 раза та в 2,45, 4,92, 4,12 раза, р<0,001). Активація процесів ПОЛ вплинула на показники гемостазу корів. Протромбіновий індекс, нормалізоване відношення крові та тромбіновий час виявся у 1,27, 1,08 та 1,09 (р<0,05) більше, ніж у тварин другої групи. Активований частково тромбіновий час крові корів першої дослідної групи залишався в 1,18 раза більше (р<0,05), ніж у корів другої групи, а вміст фібриногену був в 2,47 раза менше (р<0,001). Знизилась секретоутворююча функція тканин молочної залози корів другої групи. Зокрема, у другій дослідній групі від корів отримано менше на 9.98 % натурального й на 19,28 % 4 %-го молока (р<0,05). Отримане молоко мало вірогідно нижчий вміст жиру та білка на 10,34 та 9,97 % (р<0,05) відповідно.