ПОСІВНІ ЯКОСТІ НАСІННЯ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЗАЛЕЖНО ВІД ЇХ СТРАТИФІКАЦІЇ

Анотація

Досліджено посівні якості насіння лікарських рослин: калачиків лісових (Malva sylvestris L.), ехіна-цеї пурпурової (Echinacea purpurea (L. Moench.), ехінацеї блідої (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt.), звіробою звичайного (Hypericum perforatum L.) та волошки синьої (Centaurea cyanus L.) залежно від дії стратифікації при температурі +3 0С протягом 15, 30 та 45 діб. Контролем слугувало насіння, яке зберігалося такий же термін за температури +20 0С. У насіння калачиків лісових після стратифі-кації тривалістю 15 діб енергія проростання суттєво зростала на 65,6 %, а лабораторна схожість – на 46 % відносно контролю; більш тривале витримування насіння було малоефективним. У ехінацеї пурпурової стратифікація суттєво збільшила вказані показники. Енергія проростання зросла на 9–20 % і становила 78–82 %, а енергія проростання – на 10,2–13,4 % і досягла 93 % після 45 діб стратифікації. Внаслідок стратифікації насіння ехінацеї блідої енергія проростання через 15 діб зросла в 1,3 раза (до 72 %), через 30 діб – в 1,36 раза (до 79 %), а через 1,5 місяця – в 1,26 раза (до 82 %) відносно контролю. Такі закономірності простежувалися і при визначенні лабораторної схо-жості. Наші дослідження насіння волошки синьої свідчать, що стратифікація протягом 15 діб не призвела до суттєвого збільшення як енергії проростання, так і лабораторної схожості. Більш тривалий термін дії понижених температур призвів до суттєвого збільшення енергії проростання на 7,5‒10,0 %, і недостовірно вплинув на лабораторну схожість (+3,4% – +5,7 % до контролю). Вивчення впливу стратифікації на насіння звіробою свідчить, що після 15–30 діб стратифікації енергія проростання збільшилась на 2–3 % до контролю, а через 45 діб – на 13 %. Лабораторна схожість зросла в 1,05; 1,09; 1,18 раза відповідно, що свідчить про ефективність витримування на-сіння звіробою 1,5 місяця при понижених температурах. Зроблено висновок про ефективність за-стосування стратифікації насіння лікарських культур.