ВПЛИВ ЕКТОПАРАЗИТІВ РОДУ CTENOCEPHALIDES НА ГЕМАТОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ІНВАЗОВАНИХ СОБАК

Анотація

Блохи – це паразитичні комахи, що відносяться до роду Siphonaptera. Всі вони мають практично однакову будову тіла і спосіб життя. Класифікують паразитів загалом за однією ознакою – виду тварини, на якому вони живляться. Серед популяції домашніх собак найбільш поширеними та адап-тованими до цього виду тварин є блохи роду Ctenocephalides. Їх паразитування може супроводжу-ватися алергічним дерматитом, залізодефіцитною анемією та виснаженням інвазованих собак. До-слідження виконували на базі лабораторії кафедри паразитології та ветеринарно-санітарної експертизи Полтавської державної аграрної академії та в умовах ветеринарного сервісу «Vetexpert». Ме-тою досліджень було вивчити вплив збудників ктеноцефальозу на гематологічні показники інвазова-них собак залежно від інтенсивності інвазії. За результатами проведених досліджень встановлено, що кровосисні комахи негативно впливають на організм тварин, причому тяжкість перебігу хвороби залежить від інтенсивності інвазії. За паразитування до 15 екземплярів бліх на тілі тварини в їх крові достовірно (P<0,05) збільшується кількість лейкоцитів (на 12,3 %), що відбувається через збі-льшення кількості еозинофілів (на 36,7 %). Водночас незначно у крові інвазованих собак зменшується кількість еритроцитів (на 8,4 %) та вміст гемоглобіну (на 9,9 %), але ці зміни не мають достовір-них відмінностей. В умовах значної інтенсивності інвазії (16–47 екз. бліх на тілі тварини) в дослід-них собак виявляли ознаки анемії, про що свідчить достовірне (P<0,01) зменшення в їхній крові кіль-кості еритроцитів (на 17,5 %) та вмісту гемоглобіну (на 19,8 %). Одночасно зростає кількість лей-коцитів на 19,8 % (P<0,001). Показники лейкоформули характеризуються більш значними змінами у крові собак в умовах високої інтенсивності інвазії – збільшується кількість еозинофілів до 9,00±0,89 % (у 2,4 раза, P<0,01) та паличкоядерних нейтрофілів до 6,80±0,37 % (у 1,5 раза, P<0,05) порівняно з показниками у клінічно здорових тварин (3,80±0,80 та 4,40±0,81 % відповідно). Отримані дані розширяють уже наявні дані щодо патогенезу за умови ктеноцефальозу собак, а також дозво-лять ефективно проводити не тільки специфічну, але й симптоматичну терапію.