Вплив систем удобрення з гуміновим препаратом на врожайність та прибутковість вирощування пшениці озимої
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.03Ключові слова:
пшениця озима, гумінові препарати, азотні добрива, врожайність, прибутковістьАнотація
Врожайність пшениці озимої найбільше залежить від погодних умов протягом сезону вегетації (температура й опади), наявності поживних елементів у ґрунті та від системи захисту посівів пшениці від бур’янів. Використання гумінових препаратів у складі сумішей з мінеральними добривами дає змогу спрямовано регулювати потенційні можливості рослин, забезпечуючи підвищення ефективності поглинання ними поживних речовин із ґрунту, проникність клітин і регулювання механізмів, які беруть участь в стимуляції росту рослин. Мета дослідження полягає у визначенні впливу сумішей мінеральних добрив з гуміновим препаратом на врожайність зерна пшениці озимої та обґрунтуванні економічної ефективності. Польові дослідження проводились протягом 2019–2022 років в умовах Полтавської області на чорноземах типових важко суглинкових з використанням пшениці озимої сорту Подолянка. Випробування складалися з чотирьох варіантів удобрення: аміачна селітра, 120 кг/га; карбамід, 100 кг/га; карбамідно-аміачна суміш (КАС-32), 100 кг/га; суміш аміачної селітри та Гумісол-прима (1 : 1); суміш карбаміду та Гумісол-прима (1 : 1); суміш КАС і Гумісол-прима (1 : 1). Додавання гумінового препарату до азотних добрив сприяло значному підвищенню ефективності їх дії, що відобразилось у зростанні врожайності пшениці озимої в середньому на 15,7 %. Приріст урожайності на ділянках, які удобрювались сумішами аміачної селітри + Гумісол-прима, карбаміду + Гумісол-прима, КАС + Гумісол-прима становив 10, 16 та 21 % відповідно, відносно показника врожайності, отриманого з ділянок, де вносили чисті азотні добрива. Найбільше збільшення врожайності у 21 % отримано на ділянці, де в ґрунт вносили суміш КАС + Гумісол-прима. В результаті, за цього варіанту удобрення було отримано максимальний прибуток у розмірі 20145 грн/га та рентабельність виробництва на рівні 142 %.