Бавовникова совка (Helicoverpa аrmigera Hbn.): особливості розвитку, поширення та шкідливість

Анотація

У статті представлено особливості розвитку, поширення та шкідливості бавовникової совки – Helicoverpa
аrmigera (Hübner, 1808) у сучасних посівах гібридів кукурудзи (Zea mays). Шкідник набув
поширення в усьому світі та Україні. Надано опис зовнішнього вигляду комахи (морфологічні ознаки),
розвиток (біологічні особливості), спосіб життя, поширення та межі пошкодження. За масового розмно-
ження цього шкідника – значних збитків завдається посівам бавовнику, кукурудзи, сорго, сої, нуту,
конопель, томатів та інших рослин. Метою наших досліджень було визначення особливості біології,
поширення й шкідливості бавовникової совки в сучасних умовах зміни клімату. Значна увага приділяється
огляду літературних джерел з цього напряму досліджень. Зміна кліматичних умов призводить до міграцій
бавовняної совки і заселення нею посівів кукурудзи. Зазначено, що спалахи чисельності шкідника
безпосередньо пов’язані з комплексом факторів: погодні умови року, зміни деяких елементів сучасних тех-
нологій вирощування кукурудзи, поширення поверхневої та нульової обробітки ґрунту, які сприяють змінам
чисельності шкідника в популяції та змінам у їх циклічності. Циклічна дія природних чинників й сонячна
активність мають вплив на розмноження шкідників і частково визначає економічні наслідки від них. Зросла
кількість посушливих років – 2012–2013, 2015, 2017, 2020–2022 роки. В статті висвітлено стан заселення
посівів шкідником (Полтавська область): 90–100 % заселення площ кукурудзи у Гребінківському,
Зінківському, Шишацькому районах та 43–50% – у Семенівському, Гадяцькому; пошкодження рослин
складало 2–10% та 1–3 %, відповідно. Найбільше пошкоджених качанів відмічено на гібридах середньо-
стиглої групи – 58,4 %, найменше - у ранньостиглих гібридів – 41,1 та у середньоранніх – 47,8 %. На півночі
Полтавської області зафіксовано пошкодження качанів більшості середньостиглих і пізньостиглих гібридів
кукурудзи – до 70%. Протягом вегетаційного періоду розвивається два-три покоління шкідника. Суттєвих
збитків урожаю завдають друге та третє покоління совки. На підставі аналізу літературних джерел з
вивчення особливостей розвитку, поширення та шкідливості бавовникової совки зроблено висновок про те,
що шкідник трансформувався з раніше непомітного виду в економічно домінуючий, що підтверджує
актуальність подальших досліджень з цього напряму.