Аналіз видового різноманіття паразитів окремих видів риб прісноводних водойм України. Моногенетичні сисуни

  • В. В. Мельничук Полтавський державний аграрний університет, Інститут ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-1927-1065
  • В. О. Євстаф’єва Полтавський державний аграрний університет, Інститут ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-4809-2584
  • О. Б. Прийма Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені З. Ґжицького https://orcid.org/0000-0001-7050-822X
  • А. Д. Шепітько Полтавський державний аграрний університет
  • А. О. Мирошниченко Полтавський державний аграрний університет
  • Я. В. Чаус Полтавський державний аграрний університет
  • Я. В. Турченко Полтавський державний аграрний університет
Ключові слова: риба, паразити, фауна, моногенетичні сисуни, білий амур, білий товстолобик, бичок-пісочник, окунь, карась, щука, краснопірка, короп, плітка

Анотація

Україна має надзвичайно великі водні простори, які представлені водосховищами, ставами, озерами, великими та малими річками, зрошувальними каналами та іншими водними ресурсами. Наразі у межах кожної територіальної громади області можна нарахувати до кількох десятків суб’єктів господарювання різних форм власності, що тим чи тим чином пов’язують свою діяльність із рибним господарством. Саме тому проблеми, пов’язані з хворобами риби, в аквакультурі нині є досить актуальними. Хвороби риби паразитарної етіології виникають як у природних, так і у штучних водоймах, завдаючи значної шкоди рибному господарству. Вивчення захворювань, спричинених моногенетичними сисунами, і фауни моногеней риби у прісноводних водоймах не тільки розширює знання про біорізноманіття гідрофауни, але й має велике значення при проведенні акліматизаційних робіт, введенні нових об’єктів вирощування в аквакультурі та прогнозуванні виникнення епізоотій. Тому метою цього огляду стало визначення стану фауни моногеней окремих видів риб прісноводних водойм України. У роботі як об’єкт огляду обрано дев’ять видів риб (білий амур, білий товстолобик, бичок-пісочник, окунь, карась, щука, краснопірка, короп та плітка), які входять до ядра іхтіоценозу переважної кількості водойм України. Встановлено, що фауна моногеней риб налічує 33 види, які за своїм систематичним положенням відносяться до 4-х родин – Gyrodactylidae Cobbold, 1864, Dactylogyridae Bychowsky, 1933, Diplozoidae Palombi, 1949 та Tetraonchidae Monticelli, 1903 класу Monogenea. За даними науковців найбільш багатою виявилася фауна моногенетичних сисунів у карася, яка налічувала 18 видів паразитів. У фауні білого амура та плітки нараховано 8 та 7 видів моногенетичних сисунів відповідно. Виявлені збудники моногеней карася, білого амура та плітки за систематичним положенням відносяться до 3-х родин: Gyrodactylidae, Dactylogyridae та Diplozoidae. У білого товстолобика, коропа та краснопірки дослідники виявили по 6, 5 та 2 види моногеней відповідно, що відносилися до родини Gyrodactylidae та Dactylogyridae. Бідною виявилася фауна моногеней щуки, окуня та білого пісочника, у цих видів риби науковці виявили по одному виду паразитів. Зокрема, у щуки – Tetraonchus monenteron Dsesing, 1858, у окуня ‒ Dactylogyrus sphyrna Linstow, 1878, у білого пісочника ‒ Gyrodactylus proterorhini Ergens, 1967. З виявлених моногеней види G. elegans von Nordmann, 1832, D. extensus Mueller & Van Cleave, 1932 та D. vastator Nybelin, 1924 виявилися найменше видоспецифічними щодо вибору дефінітивного господаря, їх виявляли на 6-ти, 5-ти та 4-х видах риб відповідно.

Біографія автора

В. В. Мельничук, Полтавський державний аграрний університет, Інститут ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України
  1.  
Опубліковано
2022-12-30
Як цитувати
Мельничук, В. В., Євстаф’єва, В. О., Прийма, О. Б., Шепітько, А. Д., Мирошниченко, А. О., Чаус, Я. В., & Турченко, Я. В. (2022). Аналіз видового різноманіття паразитів окремих видів риб прісноводних водойм України. Моногенетичні сисуни. Scientific Progress & Innovations, (4), 93-103. https://doi.org/10.31210/visnyk2022.04.11