Біологічні особливості та основні аспекти технології вирощування квасолі звичайної (Phaseolus vulgaris L.) на насіння

Анотація

Мета представленого огляду – аналіз та узагальнення наявних досліджень щодо біологічних особливостей квасолі звичайної та аспекти технології вирощування на насіння в умовах України. Відповідно аналізу та узагальнення досліджень авторів визначено, що в нашій країні з родини бобові (Fabaceae) вирощується три види квасолі: звичайна (Phaseolus vulgaris L.), лімська (Phaseolus lunatus L.) та багатоквіткова (Phaseolus multiflorus L.). Найбільш поширеною є квасоля звичайна, яка належить до американської групи за походженням. Це типова жаростійка культура, оптимальна температура для росту й розвитку рослин становить 25–30 оС. Визначено, що температурний чинник, поряд із наявністю вологи в ґрунті має значний вплив на продуктивність, особливо в критичні періоди – цвітіння та формування насіння. На даний час в Реєстрі сортів рослин наявні 20 сортів квасолі звичайної овочевої та 27 сортів – зернової. З цього сортименту необхідно обирати сорти, які адаптовані до умов вирощування, стійкі до хвороб і шкідників та володіють високим потенціалом продуктивності. Кращі попередники у польовій сівозміні для квасолі є: озимі зернові й просапні культури, а в овочевій – гарбузові, пасльонові, цибулеві, коренеплоди, рання картопля. Основний обробітку ґрунту – звичайний, з послідуючим ранньовесняним боронуванням та дво-триразовим культивуванням. Сівбу квасолі здійснюють широкорядним способом (45 см) в Лісостепу 5–15 травня, на Поліссі – 5–20 травня, у Степовій зоні – 20 квітня – 15 травня. Норма висіву залежить від крупності насіння і становить 400–500 тис. схожих насінин на гектар. До сівби проводять інокуляцію насіння штамами мікроорганізмів (азотфіксувальні бактерії виду Rhizobium phaseoli). Догляд за насінними рослинами квасолі полягає у розпушуванні міжрядь (1–3 рази) та моніторингу шкідливих організмів в посівах. Збір насіння квасолі проводять за висихання 70–80 % бобів перевалочним способом, з послідуючою його доробкою (очищення й сортування) та закладкою насіннєвого матеріалу на зберігання за чистоти 99,0 % та лабораторної схожості 90,0 %.