Діагностика та поширення дерматомікозів серед собак дрібних порід у м. Тернополі

Анотація

Понад 85 % захворювань шкіри інфекційного походження у собак припадає на грибкові захворювання. Основними збудниками є дерматофіти. Хворі тварини створюють не лише епізоотичну небезпеку, але і впливають на здоров’я своїх власників. Суттєву епідеміологічну загрозу становлять не лише клінічно хворі на дерматофітози тварини, а й безсимптомні мікробоносії. До того ж тварини-компаньйони найчастіше стають причиною зараження людини. Незважаючи на те, що для людини існує значна кількість «власних» збудників захворювань – антропофілів (Epidermophyton flocossum, T. rubrum, T. tonsurans, T. Mentagrophytes var. interdigitale, M. audouinii), уражується вона частіше все ж зоофільними грибками (M. canis, T. verrucosum, T. mentagrophytes var. gipseum), що накладає особливу відповідальність на ветеринарних лікарів. Самостійно або в асоційованих формах популяції численних патогенних та умовно-патогенних грибків спричиняють алергічні стани, шкірні, церебральні, рогівкові або десиміновані мікози у людей. Ці дослідження проведено протягом поточного 2022 р. в умовах приватної ветеринарної клініки м. Тернополя. Матеріалами для досліджень були собаки дрібних порід (йоркширські тер’єри, мальтезе, бішони, шпіци) з ознаками дерматозів, а також біоматеріали від них (зішкріби зі шкіри, мазки – відбитки на полімерній плівці), які вивчали у власній лабораторії клініки. Було досліджено 64 собаки, зркрема 28 – із позитивним результатом. Використовували культуральний метод (вирощували культури грибів на селективному середовищі DSM Dermakit) та метод прямої мікроскопії для ідентифікування збудників дермальних інфекцій. На основі проведених досліджень було встановлено, що частка грибкових захворювань серед загальних дермальних патологій у собак дрібних порід у м. Тернополі складала 43,7 %. Окрім традиційних збудників дерматофітозів (T. mentagrophytes T. rubrum, M. canis, M. gypseum) виділяють умовно-патогенні грибки, які раніше вважали контамінантною мікрофлорою (Malassezia, Alternaria). Останні спричиняли захворювання як самостійно, так і в асоційованих формах (53,6 % та 46,4 % відповідно). Варто зазначити, що представники роду Alternaria викликали самостійно захворювання у 35,7 % випадків, тоді як збудників роду Malassezia виявляли лише при асоційованих формах дерматофітозів (у 28,6 %). Застосовуючи культуральний метод діагностики з використанням селективного середовища DSM Dermakit, вдавалося швидко виявляти уражених патогенними грибками собак з нечіткими чи сумнівними ознаками дермальних патологій. Найбільш суттєвим для остаточного діагнозу був метод прямої мікроскопії при дослідженні як зішкрібів з уражених ділянок шкіри, так і фрагментів грибкових колоній після їх вирощування на середовищах DSM.