Вивчення поширеності та застосування терапевтичних заходів за асоційованого репродуктивно-респіраторного синдрому свиней у господарствах Полтавської області

Анотація

У свинарській галузі значно поширений та завдає суттєвих економічних збитків репродуктивно- респіраторний синдром свиней (РРСС). У результаті реплікації вірусу РРСС знижується природна здатність організму свиней протистояти дії бактерійної вторинної мікрофлори, яка, в свою чергу, маскує його присутність. Серед різноманітного спектру умовно – патогенних респіраторних бактерій у свиней з РРСС найчастіше виділяють Actinobacillus pleuropneumoniae, Mycoplasma hyopneumoniae, Pasteurella multocida, Streptococcus suis, Haemophilus parasuis. Метою роботи було виявлення домінуючого умовно патогенного збудника у свиней з репродуктивно-респіраторним синдромом та застосування відповідних терапевтичних заходів. Встановлено, що рівень серопозитивності до збудника репродуктивно-респіраторного синдрому свиней серед тварин з технологічної групи ремонтного молодняку коливався від 53,3 % до 70,0 %. Респіраторний синдром супроводжувався тяжкими пневмоніями. У підсвинків на відгодівлі зниження приростів досягало 50–75 %. Під час розтину загиблих поросят різного віку встановлено, що у 54,0 % випадків були ураження легень, характерні для актибацилярної плевропневмонії. У результаті проведених бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу було виділено A. pleuropneumoniae 8 серотипу. Серо-логічні дослідження поросят групах на початку дорощування показали наявність антитіл до A. pleuropneumoniae на рівні 12,5 % – 21,0 %. За бактеріологічного дослідження з’ясовано, що більшість ізо-льованих культур A. pleuropneumoniae були мультирезистентними до широкого спектру антибактеріальних перепаратів, але всі вони виявилися чутливими до тулатроміцину, данофлоксацину, цефтіофуру та цефквіному. Для лікування тваринам чотирьох дослідних груп застосовували антибіотиками згідно отри-маних результатів чутливості та настанов щодо застосування. Контрольну групу тварин № 5 лікували згідно традиційної схеми, яка застосовувалась в господарстві, з використанням енрофлоксацину. У результаті науково – обґрунтованого застосування данофлоксацину та тулатроміцину збереженість поросят склала 80,0–90,0 %. Таким чином, наявність тяжкого респіраторного синдрому зі значною кількістю пневмоній серед свиней груп раннього дорощування неблагополучних щодо РРСС, свідчив про асоціативний його перебіг. За таких умов необхідно запроваджувати пряме ізолювання домінуючої секундарної мікрофлори та визначати її чутливість до антибактеріальних препаратів.