РЕПРОДУКТИВНІ ТА ПРОСТОРОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЙ ХРУЩІВ (SCARABAEIDAE, MELOLONTHINAE), ВАЖЛИВІ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ

Анотація

Останніми роками відбувається збільшення популяцій травневих хрущів. Це тісно пов’язано з ри-
зиками функціонування розсадників та молодих культур сосни. Для оптимізації технології захисту
необхідно мати чітке уявлення про особливості біоекології фітофагів (Melolontha melolontha L.,
Melolontha hippocastani F., Polyphylla fullo L., Anoxia pilosa F., Amphimallon volgensis Fisch.), зокрема
щодо формування репродуктивного потенціалу самиць хрущів, динаміки їх яйцекладки, життєздат-
ності яєць, пошарової локалізації яєць, личинок та діапаузуючих лялечок у ґрунті. Тому саме їх дослі-
дження і було метою роботи. Дослідження проводили в типових умовах центрального Лісостепу.
Для визначення кормової цінності листя деревних культур самиць розташовували в сітчастих садках
з листям дубу черешчатого, тополі білої, берези повислої, яблуні, суцвіття сосни звичайної. З ме-
тою визначення глибини залягання яєць, личинок та лялечок проводили пошарово: 0–10, 11–20, 21–30,
31–40, 41–50, 51–60, 61–75, 76–90, 91, 91–130, 131–150 см розкопки на ділянках 0,25 м2. Кількість
точок обліку 50. Встановлено, що за плодючістю самиць листя дубу черешчатого є оптимальним
субстратом, самиці ж, які живились суцвіттям сосни звичайної також характеризуються значним
репродуктивним потенціалом. Встановлено динаміку яйцекладки. Перший період триває 5–7 днів.
Самиці в цей період відкладають від 17,8 до 29,4 % яєць. Фізіологічно повноцінні яйця самиці відкла-
дають у період масової яйцекладки, яка триває 12–14 днів. Третій період яйцекладки 4–7 днів – са-
миці відкладають значну кількість фізіологічно неповноцінних яєць. Найбільшу загрозу насадженням
представляють личинки, що відродились з яєць, відкладених у період масової яйцекладки. Залежно від
глибини розташування, найбільшу життєздатність мають яйця, відкладені в шарі до 30 см, зага-
лом, у поверхневому шарі (10 см) та шарі (31–40 см) яйця найбільш уразливі до впливу абіотичних та
біотичних регуляторів. Розподіл личинок у ґрунті показує, що у травні найбільш технологічною для
внесення біопрепаратів є глибина 10–30 см – в цьому шарі концентрується до 75 % личинок; у червні
– липні до 20 см; на початку серпня вносити препарати доцільно на глибину 20–40 см – концентрація
личинок становить до 88 %; наприкінці серпня та протягом усього вересня личинки тримаються у
шарах до 30 см – 60–88 %, наприкінці вересня та у жовтні–листопаді основна кількість личинок – до
85 % зосереджується на глибині зимівлі 50–75 см, тобто внесення препаратів на цю глибину техно-
логічно невиправдане. Показано, що на глибині до 7 см концентрувалося тільки 11,8 % популяції ля-
лечок. Рівень їх загибелі на період весняної реактивації становить 65,2%. Наступні прошарки ґрунту
8–15, 16–24 та 25–35 см містили 80,6 % лялечок. Рівень їх загибелі 14,3–15,4 %. Загалом, життєз-
датна частина популяцій хрущів становить 84,6–85,7 %, яка і є реальною загрозою насадженням.