БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЕТОЛОГІЇ БДЖІЛ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ НЕКТАРУ

Анотація

Мета роботи – дослідження впливу біотехнологічних чинників, таких як видовий склад медоносів
та чистопородність сімей на етологію бджіл під час збирання нектару. Породну приналежність
бджіл визначали за комплексом таких ознак: візуальним методом – за поведінкою, кольором і рисами
опушення тіла; якісними фізіологічними – печатка меду, злобливість, рійливість та біоморфомет-
ричними показниками. Облік щоденного медозбору проводили методом контрольної сім’ї, зважуючи
вулики на вагах після закінчення льоту бджіл, а одержаного товарного меду – зважуванням відібра-
них із гнізда медових стільників до й після відкачування з них продукту. Дослідження проводили на
українських степових бджолах, вивчаючи ці ознаки. Відзначено такі найтиповіші екстер’єрні риси їх
породної приналежності, а саме: довжина хоботка від 6,34 до 6,44 мм, кубітальний індекс у межах
2,17±0,04 – 2,61±0,05, дискоїдальне зміщення 76–100 %, форма краю воскового дзеркальця 68–96 %
випуклих випадків. Проаналізовано видовий склад медоносних рослин у типових умовах медозборів
Лісостепової зони України та їхній внесок у загальний медозбір протягом усього пасічницького сезо-
ну. Конвеєрне цвітіння медоносних рослин починається з лісового різнотрав’я, верб, садових культур,
озимого ріпаку. Влітку основними об’єктами збору меду є біла акація, липа, гречка, соняшник. За
сприятливих погодних умов сукупно ці медоноси забезпечують безперервний приріст запасів корму в
середньому по 200–400 г за день. У медозбірних умовах, що досліджувалися, сильні бджолині сім’ї
збирали до 20 кг товарного меду з білої акації, 15–17 кг з липи, 9–10 кг з озимого ріпаку, 12–15 кг із
гречки та 11–13 кг із соняшника. Показано, що кількісні характеристики накопичення меду у
бджолиному гнізді залежать від низки біотехнологічних чинників. Основними показниками, які
впливають на етологію бджіл при збиранні нектару, є чистопородність та видовий склад медонос-
ної бази. Результати проведених досліджень слугують підґрунтям для подальших досліджень етоло-
гії української степової породи бджіл під час медозбору, її популяризації та використання на великих
пасіках (понад 100 сімей) згідно з планом породного районування в умовах Лісостепової зони України.