ЛІКУВАННЯ КАРІОЗНО-ПУЛЬПІТНИХ УРАЖЕНЬ ЗУБІВ У СОБАК
DOI:
https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.30Ключові слова:
пульпіт, травмування зуба, пломбуваня, карієс, собакиАнотація
На сьогодні у вітчизняних літературних джерелах недостатньо досліджена проблема ендодон-
тичного лікування зубів у собак. Тому нашою метою було зібрати повідомлення іноземних та вітчиз-
няних ветеринарних видань, що стосувалися пульпітних уражень зубів у собак. Ендодонтичне ліку-
вання необхідне, якщо пульпа запалена і до кореневого каналу потрапила патогенна, чи умовно-
патогенна, мікрофлора. Найчастіше пульпіт спостерігається через механічне пошкодження зубів.
Перелом коронки зуба призводить до гострого травматичного пульпіту. Відкол коронкової частини
зуба може спричинити хронічний фіброзний пульпіт. Лікування каналу зуба складається з двох осно-
вних етапів: інструментальна обробка і пломбування кореневих каналів. Інструментальна обробка полягає в очищенні кореневого каналу від залишків пульпи або її розпаду, розм’якшеного інфікованого
дентину, сторонніх часток. Практикуючі ветеринарні стоматологи найчастіше для обробки коре-
невих каналів використовують техніку «step back», оскільки вона передбачає використання лише ру-
чних інструментів. Техніка «step back» складається з трьох етапів та полягає в очищенні і розши-
ренні кореневого каналу зуба. При пульпіті або періодонтиті в кореневому каналі та верхівковому
періодонті накопичуються продукти розпаду тканин та мікробних токсинів, що потребує якісної
медикаментозної обробки каналів, яка проводиться як одночасно з інструментальною обробкою,
так і після її виконання. Мити канали необхідно не менше ніж 15–20 хвилин на кожен канал з вико-
ристанням 3 % гіпохлориту натрію та 3 % розчину перекису водню поперемінно по 3 хвилини кож-
ний. Завершальним етапом у ендодонтичному лікуванні зуба є постановка постійної пломби. Для
цього використовують різні пломбувальні матеріали, які застосовують також у гуманній стомато-
логії. Найліпше використовувати композити світлової полімеризації, вони мають приблизно однакові
коефіцієнти розширення при зміні температури та найближчу механічну міцність, майже таку ж,
як емаль здорового зуба.