Характеристика латентного періоду стафілококових фагів, виділених за піодермії у собак

Анотація

Одним із захворювань собак за якого часто застосовують антибіотики є піодермія. Збудниками даного захворювання зазвичай є автохтонні бактерії шкіри видів Staphylococcus spp. (S. pseudintermedius, S. aureus та інші). Однак здатність ефективно лікувати піодермії у собак зараз суттєво обмежена через появу мультирезистентних, метицилінрезистентних стафілококів (MRS). Враховуючи таку тенденцію нами було поставлено завдання розробити безпечний спосіб лікування даного захворювання без використання антибіотиків, а за допомогою виділених зі шкіри бактеріофагів літичних до стафілококів. Метою даної роботи було перевірити літичний цикл розвитку виділених чотирьох бактеріофагів активних щодо видів бактерій роду Staphylococcus, які в подальшому стануть основою у фаговому препараті для лікування піодермії собак. Виділення, ідентифікація та отримання стафілококових бактеріофагів проводили за загальновизнаною за методикою Oliveira. Для встановлення періоду латентного часу у виділених фагів використовували спосіб одиночного циклу розмноження фага. Встановлено, що фаг S.a 4 під час культивування у середовищі із золотистим стафілококом характеризувався поступовим вивільненням віронів і на 50 хв інкубації реєстрували максимальну кількість фагових колоній в середовищі – 7,65 log БУО/мл. Дослідження динаміки розвитку фагу S.р 2 виявило інтенсивніший інфекційний процес, ніж фагу S.a 4. Зокрема латентний період у фагу S.р 2 був на 10 хв коротший, ніж фагу S.a 4 і становив 40 хв. Протягом цього часу відбувався розвиток фагу з руйнуванням клітин стафілококів і вивільненням великої кількості фагів 7,91 log БУО/мл, що вважається добрим оскільки буде сприяти зараженню інших мікробних клітин у запальному вогнищі. Інфекційний процес за участі фагу S.she 3 характеризувався коротким латентним періодом, оскільки максимальна кількість вібріонів вивільнялася на 40-ву хвилину інкубації. Водночас під час розвитку даного фагу вивільняється менша кількість віріонів, порівнюючи з розвитком фагів S.a 4 й S.р 2. Літичний процес за участі фагу S.e 5 був приблизно аналогічний як і фага S.she 3. Відмінність полягала тільки в тому, що у фагу S.she 3 латентний період був на 10 хв довший і становив 50 хв, порівнюючи з фагом S.e 5 (40 хв). Отже, усі виділені фаги мали задовільний латентний період, що дає можливість їх використовувати для виробництва бактеріофагового препарату для лікування запальних процесів на шкірі собак.