Оцінка впливу позакореневого підживлення препаратом Плантафол на урожайність гібридів помідора (Solánum lycopérsicum L.)

Анотація

Проведено дослідження впливу позакореневих підживлень препаратом Плантафол на ріст та розвиток рослин гібридів F1 помідору різної групи стиглості протягом всього вегетативного періоду та рівень загальної врожайності. Метою наших досліджень було визначення впливу позакореневих підживлень препаратом Плантафол (виробництва Valagro, Італія) на ріст та розвиток рослин протягом всього вегетативного періоду та рівень загальної врожайності гібридів помідору. У досліді проведеному у 2018–2021 роках у плівкових теплицях на дослідній ділянці Державного біотехнологічного університету у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України вивчали варіанти позакореневого підживлення препаратом Плантафол із залученням гібридів F1 помідора Бєрбєрана (ранній) та Бостіна (середньранній). Встановлено, що застосування позакореневих підживлень порівняно з контрольним варіантом без обробки пришвидшувало проходження рослинами фаз розвитку. Розвиток рослин оброблених препаратом Плантафол був найбільш інтенсивним у фазу бутонізації, на дві-чотири доби раніше за контроль відбувалось формування бутонів на рослині. Перевищення біометричних показників у фазу масового цвітіння мали рослини які отримували позакореневі підживлення препаратом Плантафол. В залежності від проведених позакореневих підживлень, у період масового цвітіння, визначено різницю по основних біометричних показниках рослин помідора, яка становила від 3 до 18 %. У фазу плодоношення Проведення підживлень препаратом Плантафол показало кращий розвиток рослин за варіантом досліду з трьома обробками рослин. Формування загальної врожайності помідора за місяцями періоду плодоношення у досліді з трьома обробками рослин було максимальним, із показником рівня врожайності для обох гібридів – на 12–21 % більше контролю. За результатами досліджень визначено, що найкращим виявився варіант досліду з трьома обробками, за яким отримано підвищення врожайності для гібриду Бєрберана на 17,5 % (на 2,8 кг/м2) порівняно з контролем та для гібриду Бостіна на 14,8 % (на 2,2 кг/м2) порівняно з контролем. Перспективою подальших досліджень є встановлення залежності між складом хелатних мікродобрив з різними хелатуючими агентами та впливу на процеси формування врожайності від внесення таких добрив методами позакореневого підживлення та вибору оптимального складу добрива для подальшого застосування, завдяки чому виробники матимуть можливість отримувати додатковий прибуток