Ефективність позакореневого підживлення нітратом калію на розвиток і продуктивність помідора (Solánum lycopérsicum L.)

Анотація

У світовому виробництві частка помідорів (Solánum lycopérsicum L.) становить майже 20 % всіх вироблених овочів. Помідори – найпопулярніша овочева культура у світі, саме тому підвищення врожайності помідора є невід’ємною вимогою сучасного виробництва. Одним із найважливіших і перспективних шляхів підвищення продуктивності помідора в теплицях є використання сучасних препаратів та ресурсозберігаючих технологій. У зв’язку з чим зростає значення агротехнічних заходів екологічно безпечного підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. У статті представлено результати дослідження впливу позакореневих підживлень нітратом калію на процеси проходження росту, розвитку рослин та врожайність помідора протягом всього вегетативного періоду. Польовий дослід проведено протягом 2018–2021 років за вирощування індетермінантного гібриду помідора Панекра F1 у весняних плівкових теплицях без обігріву. За результатами досліджень встановлено істотний вплив на біометричні показники рослин позакореневих підживлень нітратом калія, як у фазу масового цвітіння (зростання на 6–21 % від контролю) так і у фазу масового плодоношення (зростання на 9–28 % від контролю). Результати досліджень формування врожайності помідора за місяцями періоду плодоношення свідчать, що збільшення концентрації нітрату калію збільшує помісячний врожай плодів, протягом липня вересня, на 13–19 % відносно середнього рівня врожайності за місяць. Рівень врожайності варіювався від кліматичних умов року вирощування, від максимального у 2019 році – 16,7–18,7 кг/м2 до мінімального у 2021 році – 7,6–9,0 кг/м2. Результати досліджень свідчать, що найбільший показник урожайності (15,8 кг/м2, на 13,4 % більше контролю) відмічено за варіантом обробки рослин помідора розчином нітрату калію з концентрацією 20 г/л. Застосування більшої концентрацій препарату (до 30 г/л) не призводило до істотного зростання даного показника (врожайність на рівні 15,2 кг/м2). Перспективою подальших досліджень є встановлення залежності між складом мікродобрив, за внесення методами позакореневого підживлення, та їх впливом на процеси формування врожайності помідора.