Протективний ефект муміє проти індукованих бісфенолом А патоморфологічних змін у легенях самців мишей

Анотація

Бісфенол А є поширеною промисловою хімічною речовиною, яка широко використовується у виробництві епоксидних смол і полікарбонатних пластиків, що призводить до постійного впливу на організм людини та тварин через забруднення харчових продуктів і навколишнього середовища. Хоча системна токсичність бісфенолу щодо різних органів добре вивчена, вибірковий підгострий деструктивний вплив на респіраторну систему потребує подальшого вивчення. Відомо, що муміє є традиційним мінеральним фітокомплексом, відомим в аюрведичній медицині завдяки своїм потужним антиоксидантним, протизапальним і протективним властивостям. Метою цього дослідження було оцінити гістопатологічні зміни в легенях, спричинені підгострим пероральним впливом бісфенолу А, та дослідити потенційну терапевтичну й органопротективну ефективність супутнього введення муміє на моделі самців мишей. Тридцять здорових дорослих самців мишей було випадково розподілено на три рівні групи: контрольна група (G1), група, яка отримувала бісфенол А у дозі 400 мг/кг маси тіла (G2), та група сумісного введення бісфенолу А та муміє у дозі 0,5 г/кг маси тіла (G3) шляхом перорального зондування протягом 21 дня. Після евтаназії поздовжні зрізи легень фіксували в 10 % нейтральному забуференому формаліні, фарбували гематоксиліном та еозином і піддавали якісному скринінгу та кількісному гістопатологічному оцінюванню. Мікроскопічна оцінка виявила значні, тяжкі структурні пошкодження у 90 % тварин групи BPA (G2), що характеризувалися дифузним потовщенням міжальвеолярних перегородок внаслідок масивної інфільтрації мононуклеарними клітинами, щільним накопиченням аморфного білкового ексудату в просвітах альвеолярних пухирців, периваскулярною лейкоцитарною агрегацією та вогнищевим розривом альвеолярних стінок із розвитком емфізематозних змін. Навпаки, супутнє введення муміє (G3) суттєво нівелювало ці деструктивні зміни (P<0,05), успішно відновлюючи нормальну гістоструктуру легень у 70 % тварин у групі. У тварин, що отримали муміє, паренхіма демонструвала збережену впорядковану будову тонкостінної альвеолярної архітектоніки, виявляючи лише помірне застійне повнокров’я судин та локалізовану, чітко обмежену периваскулярну інфільтрацію мононуклеарними клітинами. Зокрема, у групі G3 виявлено чітко окреслені інтерстиціальні гранулематозні скупчення у поєднанні з ізольованими сферичними мікрокавернами всередині мікроциркуляторного русла, які структурно нагадували початкову стадію жирової мікроемболії, що свідчить про запуск активного, організованого процесу структурної перебудови тканин.