Зміни клінічних показників у собак із дилатаційною кардіоміопатією

Анотація

Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) є одним із найпоширеніших набутих захворювань серця як у собак так і в людини. Вона може протікати як з вираженими симптомами так і мати прихований характер. Саме тому нашою метою стало дослідити та оцінити частоту виникнення клінічних показників стану собак з дилатаційною кардіоміопатією в залежності від функціонального класу синдрому серцевої недостатності. Для вирішення завдань в навчально-науково-виробничій клініці Полтавського ДАУ було відібрано за останній рік 36 собак та розділено по групам, в залежності від функціонального класу серцевої недостатності, за модифікованою схемою, розміщеною на сайті New York Heart Association. У дослідженні оцінено клінічні прояви дилатаційної кардіоміопатії у собак з різними функціональними класами серцевої недостатності. Виявлено статистично вірогідне підвищення швидкості наповнення капілярів (P<0,05 та P<0,001 у собак ІІІ та ІV функціональних класів) та зниження температури тіла (P<0,001 у собак ІV функціонального класу). Виявлено зростання серцевих скорочень в 1,1; 1,4 та 1,7 разів під час огляду та 1,3; 1,6 та 2,5 разів в стані спокою відповідно в порівнянні з клінічно здоровими тваринами, а тахіпное проявило позитивну кореляцію з тяжкістю захворювання. Периферичні набряки та асцит реєструвалися рідше, проте їх частота зростала у більш пізніх класах. Задишка була раннім симптомом патології. Ціаноз слизових оболонок і дифузний серцевий поштовх відмічалися у собак ІІІ та ІV функціональних класів серцевої недостатності. Виявлено зростаючу частоту систолічного шуму, залежного від стадії захворювання. Частота сухого кашлю збільшувалася у собак із серцевою недостатністю II–IV функціонального класу (50, 66,7 та 66,7 % відповідно). Результати підкреслюють необхідність ранньої діагностики для ефективного лікування кардіоміопатії у собак.