Окремі види нематод органів травлення ссавців з родини зайцевих (Leporidae Fischer de Waldheim, 1817)

Ключові слова: родина зайцевих, кролі, зайці, паразитологія, нематоди органів травлення

Анотація

Зайцеві (Leporidae) Fischer de Waldheim 1817 – невелика за чисельністю родина ссавців, яка на сьогодні включає близько 70 видів тварин. Незважаючи на незначне видове різноманіття, ці тварини є досить поши-реними в усьому світі. Широкому розповсюдженню цієї родини сприяє їх надзвичайна плодючість. Знаючи це, людина з максимальною користю використала для себе цю біологічну властивість тварин й нині має змогу отримувати цінні продукти харчування та сировину для різних видів промисловості від кролів, яких розводять у промислових масштабах. На сьогодні людина використовує цих тварин найрізноманітнішим чином, зокрема: для отримання продуктів харчування та сировини для шкіряної промисловості; у медичній, ветеринарній, генетичній та інших галузях – як тест-об’єкт для проведення різноманітних експерименталь-них досліджень; у декоративному тваринництві, що має на меті використання декоративних кроликів як тварин-компаньйонів, яких утримують як домашніх улюбленців. Також ці тварини оточують нас у природі – мова йдеться про зайців. Отже, зайцеподібні мають більш тісний контакт з людиною, ніж здається на перший погляд. Відповідно, як і всі живі організми, ці тварини здатні уражатися збудниками різних хвороб, у тому числі й паразитарної етіології. Тому метою проведеного літературного огляду було більш детально охарактеризувати фауну нематод органів травлення ссавців з родини зайцевих. За результатами аналізу великої кількості джерел наукової літератури встановлено, що всі хвороби зайцеподібних викликані нематодами органів травлення, можна поділити на 3 категорії: 1 – хвороби, що є надзвичайно поширеними в усьому світі (пасалуроз, викликаний нематодами Passalurus ambiguus Rudolphi, 1819 та Passalurus nonanulatus Skinker, 1931; графідіоз – викликаний Graphidium strigosum Dujardin, 1845; трихостронгільоз – в більшій мірі збудноком якого для зайців та кролів є Trichostrongylus retortaeformis Zeder, 1800); 2 – хво-роби, що мають незначне поширення (трихуроз, викликаній збудниками Trichuris leporis Frölich, 1789 та Trichuris sylvilagi Tiner, 1950; байлісаскаріоз, стронгілоїдоз, нематодіроз та обеліскоїдоз – викликані нематодами Baylisascaris procyonis Stefanski & Zarnowski, 1951) Strongyloides papillosus Wedl, 1856, Nematodiroides zembrae Bernard, 1965 та Obeliscoides cuniculi Graybill, 1923 відповідно); 3 – хвороби, що є потенційно небезпечними для зайцеподібних (гемонхоз, остертагіоз та гепатикольоз, що викликані нематодами Haemonchus contortus Rudolphi, 1803, Ostertagia ostertagi Stiles, 1892 Ransom, 1907 та Capillaria hepatica Bancroft, 1893 відповідно). Отже, здійснений аналіз літературних джерел має як теоретичне, так і практичне значення для науковців та фахівців ветеринарного та біологічного профілю, адже розкриває нові дані щодо нематодозів органів травлення ссавців родини зайцевих та доповнює вже існуючу інформацію.

Опубліковано
2023-09-29
Як цитувати
Корчан, Л. М., Щербакова, Н. С., & Кулинич, С. М. (2023). Окремі види нематод органів травлення ссавців з родини зайцевих (Leporidae Fischer de Waldheim, 1817). Scientific Progress & Innovations, 26(3), 124-132. https://doi.org/10.31210/spi2023.26.03.22
Розділ
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають