Вплив методів підбору батьківських пар на мінливість селекційних ознак худоби айрширської породи

Анотація

Айрширська порода великої рогатої худоби в Україні залучена до процесу виробництва молока, але про
неї не достатньо інформації, особливо щодо реалізації генетичного потенціалу тварин залежно від методу
підбору батьківських пар, що змушує акцентувати увагу на дослідженнях даної проблеми. У роботі наведено
результати досліджень живої маси телиць айрширської породи, одержаних за внутрішньопородного та між-
породного підбору батьківських пар в постнатальний період, визначені лінії та кроси ліній, які забезпечують
потомству високу швидкість росту, з’ясований найбільш оптимальний вік добору телиць та зв’язок живої
маси з віком першого осіменіння, визначений вплив підбору батьківських пар на прояв генетичного
потенціалу надою, вмісту жиру і білку в молоці корів першої і третьої лактації. Дослідження проведені в
ДП «ДГ імені Декабристів Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН» та Інституті
розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України згідно програми наукових досліджень
31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття».
Доведена можливість добору телиць за їх живою масою у віці 15 місяців та встановлений зв’язок ознаки з
виробничою зрілістю. Корови айрширської породи, незалежно від походження та лінійної належності,
підвищували надій із збільшенням віку в лактаціях за значної внутрігрупової мінливості селекційної ознаки.
Вміст жиру і білку в молоці достовірно не різнився від походження корів, надою, віку в лактаціях.
Міжпорідне схрещування виявилося найбільш ефективним методом підвищення швидкості росту телиць та
молочної продуктивності корів, порівняно до внутрішньолінійного та міжлінійного підбору батьківських
пар, але помісі першого покоління від схрещування айрширської породи з червоною норвезькою істотно
відрізняються від чистопородних особин за типом будови тіла та мастю тварин, що потрібно враховувати в
селекційній роботі з породою. Метод підбору батьківських пар справляв достовірний вплив на живу масу
тварин у віці 3, 12 і 15 місяців (4,19; 5,81 і 6,34 %) та надій корів першої лактації (9,4 %)) і не достовірний –
на вміст жиру і білку в молоці (0,2 % і 0,6 %).