ПОШИРЕННЯ ТА ФОРМИ ПЕРЕБІГУ ДЕМОДЕКОЗУ СОБАК В УМОВАХ МІСТА ОДЕСИ

Анотація

Демодекоз собак – хронічне захворюваня, яке характеризується запаленням і десквамацією рого-вого шару шкіри, зниженням імунного статусу організму, вираженим виснаженням тварини. Demodex spp. вважаються патогенними, коли їхня кількість збільшується й уражає дерму. Демоде-коз собак – це захворювання, що виникає в результаті бурхливого розмноження і розселення демоде-козних кліщів, що призводить до локального або генералізованого запалення шкіри і супроводжуєть-ся випаданням шерсті, виникненням папул, пустул, потовщень і складок шкіри, призводить до ви-снаження, а іноді ‒ до загибелі тварин. Поширення інвазії супроводжується погіршенням загального стану уражених собак і клінічною картиною хвороби. Тому вивчення клінічного прояву демодекозу як одного з показників комплексної діагностики цього захворювання є актуальним. За результатами вивчення епізоотичної ситуації щодо акарозів собак на території м. Одеси зареєстровано три види саркоптіформних та тромбідіформних кліщів – збудників акарозів м’ясоїдних тварин: Demodех canis, Otodectes cynotis, Sarcoptes canis. У загальній акарозній патології собак в умовах м. Одеси ма-сова частка демодекозу складає 55,6 %, отодектозу ‒ 25,4 % та саркоптозу 19,0 %. Сприйнятли-вість собак до збудника демодекозу залежить від віку та статі тварин. Найчастіше хворіють со-баки віком від 6-ти місяців до 1 року (25,8 %), а також собаки 1‒2 річного віку (22,7 %). Самки ви-явились більш чутливими до збудника і склали 57,4 %. Найбільш уражені на локальну форму демоде-козу були собаки віком до 6-ти місяців (89,9 %), а на генералізовану – старше 10-ти років (72,4 %). Демодекозна інвазія максимально проявлялася восени (34,5 %) та навесні (29,1 %), дещо менше вліт-ку (23,9 %) та взимку (12,5 %).