ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ 137Сs У КОМПОНЕНТАХ ЛІСОВОГО БІОГЕОЦЕНОЗУ СВІЖИХ БОРІВ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ

Анотація

Вивчено особливості розподілу 137Cs у компонентах лісового біогеоценозу свіжих борів Українсь-кого Полісся. Щільність радіоактивного забруднення ґрунту на пробній площі становила 267±9,6 кБк/м2. Питома активність 137Cs у компонентах біогеоценозу відрізнялася на кілька поряд-
ків, з мінімумом у глибинних горизонтах ґрунту (28–30 см шар – 40 Бк/кг) і максимумом у надземній
фітомасі окремих видів рослин (щитник шартрський – 85937 Бк/кг). Компоненти соснового дерево-
стану можна розмістити в такий ряд за зменшенням величини питомої активності 137Cs: пагони >
кора внутрішня > шпильки > кора зовнішня > гілки тонкі > гілки товсті > деревина, а для трав’яно-
чагарничкового покриву характерний такий ряд: щитник шартрський > чорниця > верес звичайний
> брусниця > плаун булавовидний > ортилія однобока > ожика волосиста. Моховий покрив характе-
ризується вищими величинами питомої активності радіонуклідів порівняно з лишайниковим покри-
вом, де епіфітні види лишайників мають менший вміст 137Cs, ніж епігейні. У сосновому біогеоценозі
ґрунтовий покрив утримує основну частку сумарної активності радіонуклідів (76,66 %), з них на лі-
сову підстилку припадає – 14,24 %, а на мінеральні шари ґрунту – 62,42 %. На інші компоненти при-
падає – 23,34 %, де сосновий деревостан та моховий покрив відповідно становлять 12,02 та
11,04 %, а на підріст, лишайниковий та трав’яно-чагарничковий покрив припадає лише 0,28 %. Осно-
вна частка фітомаси фітоценозу припадає на деревний ярус – 85,10 %, на моховий покрив – 14,48 %,
а роль інших ярусів рослинності в цьому екотопі була незначною та становила 0,42 %. Розподіл су-
марної активності 137Cs по компонентах значно відрізняється порівняно з розподілом фітомаси на
одиницю площі. Так, максимальну частку валового запасу 137Cs утримує деревний ярус (51,49 %) та
моховий покрив (47,32 %). Частка решти ярусів незначна, становить 1,19 % і представлена у тако-
му порядку за зменшенням утримуючої здатності радіонуклідів: трав’яно-чагарничковий покрив >
лишайниковий покрив > підріст. У сосновому біогеоценозі ключовими компонентами в утримуваній
здатності та інтенсивності біогеохімічного кругообігу радіонуклідів є лісовий ґрунт, деревний ярус
та моховий покрив.