СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ ПРОТИГЕЛЬМІНТОЗНОГО КОМПЛЕКСУ ЗА НАЯВНОСТІ ЕНДОПАРАЗИТОЗІВ У ГУСЕЙ (ANSER ANSER DOMESTICUS & ANSER CYGNOIDES DOMESTICUS, LINNAEUS, 1758)

Анотація

У статті наведено дані відносно найбільш поширених збудників гельмінтозних захворювань гусей
(Anser anser domesticus & Anser cygnoides domesticus Linnaeus, 1758) що представляють інтерес для
лікарів ветеринарної медицини. Перелічено хіміотерапевтичні препарати, наявні на фармацевтич-
ному ринку України й застосовуються з метою лікувально-профілактичних обробок у галузі гусівни-
цтва. Розглянуто основні збудники ендопаразитарних захворювань гусей, зважаючи на сучасне сис-
тематичне положення паразитів. Коротко наведено особливості їхньої біології та епізоотології на
теренах  України  згідно  з  даними  відомих  учених у  галузі  ветеринарної  паразитології. Узагальнено
інформацію  щодо  особливостей  використання  антигельмінтних  препаратів  у  разі  трематодозів,
цестодозів, нематодозів та акантоцефальозів гусей. У роботі наведено відомості найбільш поши-
рених препаратів та хімічних поєднань, що є діючими речовинами цих препаратів (їхні хімічні назви,
існуючі в різних країнах світу, синоніми, структурні формули, основні фізичні властивості). Наведе-
но інформацію щодо дозування та особливостей використання хіміотерапевтичних засобів у разі
ендопаразитарних захворювань гусей згідно з даними сучасної наукової літератури та відповідними
рекомендаціями  щодо  проведення  постдегельмінтизаційного  періоду  в  умрвах  різних  гельмінтозів.
Розглянуті групи антигельмінтних засобів: бензимідазоли, імідотіазоли, макроциклічні лактони, са-
ліциланіліди, а також комбіновані засоби, що мають у своєму складі декілька діючих речовин. Ме-
тою цієї роботи було показати сучасний стан щодо ендопаразитарних захворювань гусей як на те-
риторії України, так і світу загалом, виділити існуючі антигельмінтні препарати, узагальнити ін-
формацію щодо їхнього використання та вказати на важливі моменти постдегельмінтизаційного
періоду. Проведений аналіз літературних джерел дасть змогу розширити вже наявні дані стосовно
патогенів паразитарної етіології, що обумовлюють значні економічні втрати в галузі гусівництва.
Викладені у статті дані допоможуть фахівцям ветеринарного профілю підібрати ефективний хімі-
отерапевтичний засіб певного гельмінтозу чи його асоціативного перебігу. Так само наведена інфо-
рмація  допоможе  забезпечити  ветеринарне  благополуччя  в  гусегосподарствах  України,  що  дозво-
лить створити стада здорової й високопродуктивної птиці.