ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ ПРИСКЛАДСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ НЕПРИДАТНИХ ТА ЗАБОРОНЕНИХ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  • Н. М. Гловин Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» https://orcid.org/0000-0002-7465-8732
  • О. В. Павлів Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний інститут» https://orcid.org/0000-0003-1915-0642
Ключові слова: хімічні засоби захисту рослин, склад, стійкі органічні забруднювачі, хлорорганічні сполуки, ґрунт

Анотація

У статті наведено результати екологічного моніторингу ґрунту на прискладській території з забороненими та непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин (ХЗЗР) с. Вишнівчик Тернопільської області. Метою дослідження було провести екологічний моніторинг стану ґрунту навколо складу як об’єкту захоронення заборонених та непридатних до використання ХЗЗР. Багато сховищ, де вони зберігаються, перебувають у незадовільному стані та загрожують довкіллю, є небезпечними для здоров'я населення. Умови, які не відповідають чинним стандартам зберігання, призводять до того, що токсичні залишки непридатних та невикористаних ХЗЗР потра-пляють у ѓрунт, водні джерел і повітря, в результаті чого виникає ризик отруєння людей і тварин. Окрему увагу в цій роботі необхідно приділити захороненню отрутохімікатів у с. Вишнівчик Теребо-влянського району Тернопільської області (територія ФГ «Денис К»). Могильник отрутохімікатів біля Вишнівчика існує вже понад 30 років. Побудований він 1978 року за тодішніми нормами. У кар’єр скидали як сипучі, так і рідкі хімікати. Проблему ускладнює й те, що у могильника немає вла-сника. Наразі невідомо, які саме отрутохімікати знаходяться в законсервованому могильнику. Якщо вірити супровідним документам, то лише дихлордифенілтрихлорметану (дуст) там накопичено близько 465 т, гексахлорану – понад 200 т, а також 7 т речовин, що містять ртуть і миш’як. За результатами агрохімічного обстеження ґрунт характеризується слабко кислою реакцією (тип ґру-нту ‒ чорнозем вилугуваний, грубопилуватий, легкосуглинковий, рН сольове = 5,9; гумус – 3,6 %). За рахунок вітрової та водної дифузій агрохімікатів (виявлено розсіяння забруднення до 30 м від скла-ду) біля складу вміст 2,4-Д-амінна сіль (0,35), симтриазин – 0,01–0,05 мг/кг, ГХЦГ – 0,02–0,14; ДДТ – 0,03–0,10; метафос – не виявлено, є у складі (0,19); хлорофос – не виявлено, є у складі (0,10) мг/кг. З ділянки складу на досліджувальній віддалі до 50 метрів істотно порушується продуктивність і стійкість екосистем, що негативно впливає на біогеохімічний колообіг речовин. Отже, незначний вміст залишків ХЗЗР біля складу с. Вишнівчик пояснюється тим, що ХЗЗР спочатку складувались у пристосованому приміщенні, проте з часом (склад створений 1978 року, контейнери протермінова-ні) шляхом міграції потрапляють у ґрунт за межі сховища.

Опубліковано
2019-12-27
Як цитувати
Гловин, Н. М., & Павлів, О. В. (2019). ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЕННЯ ҐРУНТУ ПРИСКЛАДСЬКОЇ ТЕРИТОРІЇ НЕПРИДАТНИХ ТА ЗАБОРОНЕНИХ ДО ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ. Вісник Полтавської державної аграрної академії, (4), 92-99. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.04.11
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. ЕКОЛОГІЯ