ВПЛИВ СИСТЕМИ УДОБРЕННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРОТКОРОТАЦІЙНОЇ ПЛОДОЗМІННОЇ СІВОЗМІНИ

Анотація

Внесення добрив під цукрові буряки й інші культури сівозміни підвищує не тільки їхню врожайність, але й позитивно впливає на загальну продуктивність сівозміни. Проте дослідних даних щодо
впливу системи удобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодоз-
мінної сівозміни особливо в зоні недостатнього зволоження вкрай недостатньо. У цьому й полягає
актуальність та практичне значення відповідних досліджень, мета яких – визначити вплив системи
удобрення цукрових буряків на загальну продуктивність короткоротаційної плодозмінної сівозміни.
Завдання досліджень полягало у з’ясуванні впливу різних доз органічних та мінеральних добрив, що
вносяться під цукрові буряки, на їх продуктивність та технологічні якості коренеплодів; вивченні
післядії різних систем удобрення, що застосовуються під час вирощування цукрових буряків, на вихід
зерна, кормових одиниць, перетравного протеїну і збору цукру в перерахунку на 1 га ріллі коротко-
ротаційної плодозмінної сівозміни. Відповідні експерименти проводили у тривалому стаціонарному
досліді Веселоподільської дослідно-селекційної станції Інституту біоенергетичних культур і цукро-
вих буряків Національної академії аграрних наук України (Семенівський район, Полтавська область)
упродовж 2006‒2009 років. У результаті проведених досліджень встановлено, що продуктивність
короткоротаційної плодозмінної сівозміни змінюється залежно від систем удобрення цукрових бу-
ряків та інших культур. Внесення під цукрові буряки та інші культури за ротацію сівозміни із розра-
хунку на 1 га ріллі 6,25 т гною + N45,0Р60,0К45,0 сприяло отриманню найбільшого виходу зерна з 1 га
сівозмінної площі – 2,48 т. Щодо виходу коренеплодів цукрових буряків з 1 га сівозмінної площі, то
він виявився максимальним саме, якщо внести за ротацію сівозміни 12,5 т/га гною + N33,8Р45,0К33,8 і
становив 13,2 т. Так само внесення за ротацію сівозміни 6,25 т гною + N56,2Р75,0К56,2 і 12,5 т гною +
N33,8Р45,0К33,8 посприяло отриманню максимального виходу з 1 га сівозмінної площі кормових одиниць
та перетравного протеїну – 8,92 і 8,87 т та 0,69 і 0,68 т відповідно.