Оцінка ефективності досліджень на антиген у діагностиці дирофіляріозу собак
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2024.27.04.29Ключові слова:
Дирофіляріоз, антиген, імунохроматографічні тести, діагностика, собаки, трансмісивні захворюванняАнотація
Дирофіляріоз є небезпечним паразитарним захворюванням, поширення якого серед собак у світі та в Україні зростає, що вимагає ефективних методів діагностики для своєчасного виявлення та лікування. Правильна діагностика має вирішальне значення для запобігання важким ускладненням, зокрема серцево-судинним патологіям, спричиненим Dirofilaria immitis. У нашій роботі було використано метод термічної обробки зразків крові перед дослідженням на антиген з допомогою імунохроматографічних тестів, що дозволило суттєво підвищити чутливість виявлення. Метою роботи було оцінити ефективність запропонованого підходу в поєднанні із загальновідомими методиками для імунохроматографічного дослідження антигенів нематод D. immitis і D. repens, виділених із організму собак. Дослідження виконували у 2022–2023 роках, було проаналізовано 192 зразки сироватки крові собак віком від 1 до 14 років. Для виявлення антигену D. Immitis використовували комерційну тест-систему Heartworm Ag (Vet Expert). Перед тестуванням зразки піддавали термічній обробці: їх нагрівали до 100°C протягом 5 хвилин у термоблоці, що викликало коагуляцію білків. Після центрифугування надосадкову рідину тестували згідно з інструкціями виробника. Ця методика підвищувала ймовірність виявлення антигенів, навіть за низької концентрації паразитарних білків. Додатково використовували модифікований метод Кнотта для ідентифікації мікрофілярій у крові, включаючи фарбування метиленовим синім, та підтверджували видовий склад за допомогою ПЛР. Морфометричні характеристики філярій оцінювали за допомогою мікроскопії. При тестуванні сироватки крові 14 (7,3 %) зразків показали позитивний результат на антиген D. immitis за стандартною методикою, тоді як після термообробки цей показник зріс до 49 (25,5 %). Метод Кнотта виявив мікрофілярії у 23 (21,7 %) тварин: у 7 випадках це були D. immitis, у 11 – D. repens, а 5 собак мали коінвазію обох видів. Кількість мікрофілярій у крові варіювала залежно від виду: 120–2400 ос./мл для D. immitis і 10–870 ос./мл для D. repens. Середня довжина та ширина мікрофілярій D. Immitis становила 310,2±6,9 мкм і 5,10±1,68 мкм, тоді як для D. repens ці показники склали 360,12±2,82 мкм і 7,85±1,23 мкм відповідно. Отримані результати свідчать про необхідність термічної обробки зразків сироватки крові для підвищення чутливості тестування на антиген D. immitis. Такий підхід також дозволяє ідентифікувати коінвазії із D. repens. Запропонований метод є важливим доповненням до стандартних діагностичних процедур і може мінімізувати кількість хибнонегативних результатів.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Scientific Progress & Innovations
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.