Способи підвищення якості насіння пшениці озимої за умови передпосівної підготовки
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2024.27.01.12Ключові слова:
питома маса, енергія проростання, схожість, маса 1000 насінин, сортуванняАнотація
У статті наведено результати досліджень особливостей підвищення якості насіння при його сортуванні за питомою масою на пневмостолі у процесі передпосівної підготовки насіння пшениці озимої на сучасній технологічній лінії. Передпосівну підготовку насіннєвого матеріалу проводили з п’яти партій насіння селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН при різних режимах налаштування роботи пневматичного сортувального стола. Сортування насіння проводили при різних кутах нахилу ситової поверхні: поздовжній кут нахилу був 1,0 º і залишався без зміни, а поперечні – змінювали від 2,75 до 4,00 º. За таких режимів насіння найдовше перебуває на ситовій поверхні пневмостолу і, відповідно, краще відбувається його сортування. Встановлено, що за умови сортування насіння пшениці озимої з метою підвищення його маси 1000 насінин і, відповідно, схожості, збільшення поперечного кута нахилу ситової поверхні до 4,0 º без зміни поздовжнього кута забезпечило при незначних відходах насіння (13,7%) підвищення маси 1000 насінин у середньому по сортах на 4,9 г порівняно з контролем – без сортування. Вихід підготовленого насіння залежав як від сортових особливостей, так і від маси 1000 насінин. Зі збільшенням маси 1000 насінин зменшується вихід підготовленого насіння. Найбільший вихід – 92,4 % отримано при сортуванні насіння сорту Даринка Київська за режимом: поздовжній кут нахилу ситової поверхні пневмостолу ‒ 1,0 º, поперечний ‒ 4,00 º; найменший – 84,0 %, сортів Городниця та Новосмуглянка за умови такого ж режиму сортування. Сорти по-різному реагували на режими сортування насіння пшениці озимої. Сортування насіння за питомою масою на пневмостолі у разі передпосівної його підготовки на технологічній лінії інституту при незначному відході, який становив у середньому по сортах 13,3 %, забезпечило отримання насіння зі схожістю 97‒99 %, яка була вищою на 5‒7 % від вимог чинного стандарту.