Поширення патології копит у віслюків у Центральних і Східних регіонах України

Анотація

Патології копит у віслюків є достатньо актуальною проблемою в країнах світу, де вони всебічно
вивчаються. Довгий період часу в Україні не приділялось достатньої уваги хворобам копит у віслюків
незважаючи на доволі високий інтерес утримання віслюків в якості як продуктивних та робочих
тварин, так і домашніх улюбленців. Показники поширення патологій копит у віслюків мають свої
відмінності в різних країнах світу, що впливають на особливості їх діагностики, лікування та
профілактики. Тому на сьогодні необхідність вивчення поширення патологій копит віслюків в
регіонах України є очевидною. Наші дослідження цього питання показали, що патології копит у
віслюків старше одного року в центральних та східних регіонах України є досить розповсюдженими
та становлять 53,8 % від всіх захворювань та мають прояв у 90,0 % досліджених тварин. При
огляді віслюків було виявлено різні вади поставикінцівок у більшості досліджених тварин (70,1 %),
що мають безпосередній вплив на розвиток патологій копит. Усі зареєстровані патології копит
віслюків ми поділяли на три групи: патології копит запального типу, патології копит незапального
типу та оніхомікоз (поверхневе нагнивання) копита. 48 % всіх зафіксованих патологій копит у
досліджених віслюків припадає на долю патологій копит незапального типу, серед яких найбільшу
частину (12,7 %) займають надмірно відрослі копита, що були виявлені у 61,3 % тварин. Дисбаланс
копит реєстрували у більш ніж 80,0 % досліджуваних віслюків. Медіо-латеральний дисбаланс
копита мав місце у 41,3 % віслюків, дорсо-пальмарний – у 46,3 %. Серед інших патологій копит
незапального типу були пряме та гостре копито, контрактура поверхневого пальцевого згинача,
гіпофлексія згиначів, косе копито, деформація копита, дистрофія стрілки та ін.. Серед патологій
копит запального типу найчастіше реєстрували асептичний пододерматит (59,4 %), наминка білої
лінії (43,8 %) та хронічний ламініт (25,0 %). Оніхомікоз копита реєстрували у 80,0 % досліджуваних
тварин, що складало 24.0 % від усіх зафіксованих патологій копит. Як виявилося, спочатку
уражується копитна стрілка, потім біла лінія (хвороба білої лінії), далі процес може переходити на
копитну стінку (крихка копитна стінка).