Взаємозв’язок білкового обміну та автономної нервової системи у курей-несучок

Автор(и)

  • О. В. Кульбако Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ https://orcid.org/0009-0003-3019-7748
  • В. І. Карповський Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-3858-0111
  • О. В. Журенко Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ https://orcid.org/0000-0002-4933-0372
  • І. А. Грищук Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-2571-6876
  • П. В. Карповський Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ https://orcid.org/0009-0002-8113-423X
  • Д. І. Криворучко Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ https://orcid.org/0000-0003-1788-6090
  • А. В. Грищук Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Полтава https://orcid.org/0000-0002-4608-337X

DOI:

https://doi.org/10.31210/spi2024.27.03.14

Ключові слова:

птиця, білок, автономна регуляція, кров, продуктивність

Анотація

Вивчення факторів впливу на процеси обміну білків у організмі птиці допоможе краще збалансовувати раціон, що допоможе більш ефективно стимулювати зріст продуктивності тварин. Метою роботи було дослідити роль автономної нервової системи у білковому обміні та врахувати індивідуальні особливості організму птиці, що характеризувалися різним тонусом автономної нервової системи. Формування дослідних груп тварин виконувалося завдяки електрокардіографічному дослідженню з методикою Баєвського, на підставі якої було сформовано три дослідні групи тварин: нормотоніки, ваготоніки, симпатотоніки. Дослідження сироватки крові виконувалося за допомогою спектрофотометра LabLine-010 (Австрія) та тест систем від ТОВ «Лабораторія Гранум» м. Харків. За результатами біохімічного дослідження встановлено, що вміст загального білку, що порівнювався відносно дослідної групи нормотоніків (46,10±1,35 г/л) із збалансованим симпатовагусним балансом був меншим відносно дослідної групи симпатотоніків (54,10±2,60 г/л) на 14,8 % (P<0,01) та на 18,1 % менший відносно дослідної групи ваготоніків (56,30±1,90 г/л) (P<0,01). Вміст альбумінів, що порівнювався відносно дослідної групи нормотоніків (4,56±0,55 г/л) із збалансованим симпатовагусним балансом був меншим відносно дослідної групи симпатотоніків (6,96±0,49 г/л) на 40,55 % (P<0,001) та у 1,5 рази менший відносно дослідної групи ваготоніків (7,67±0,38 г/л) (P<0,01). Вміст креатиніну, що порівнювався відносно дослідної групи нормотоніків (47,12±0,77) із збалансованим симпатовагусним балансом був меншим відносно дослідної групи менший на 6,77 % відносно дослідної групи ваготоніків (7,67±0,38 г/л) (P<0,001). Врахувавши індивідуальні особливості організму птиці та встановивши тонус автономної нервової системи, визначено, що автономна нервова система має вплив на білковий обмін у птиці. Перспективою подальшого дослідження є вивчення питання застосування препаратів наноаквахелатів для покращення продуктивності і метаболічних процесів із врахування тонусу автономної нервової системи.

Downloads

Опубліковано

2024-10-15

Як цитувати

Кульбако, О. В., Карповський, В. І., Журенко, О. В., Грищук, І. А., Карповський, П. В., Криворучко, Д. І., & Грищук, А. В. (2024). Взаємозв’язок білкового обміну та автономної нервової системи у курей-несучок. Scientific Progress & Innovations, 27(3), 89–94. https://doi.org/10.31210/spi2024.27.03.14

Номер

Розділ

ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА