ОПТИМАЛЬНА ЩІЛЬНІСТЬ ПОСАДКИ КУРЧАТ-БРОЙЛЕРІВ В УМОВАХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ
DOI:
https://doi.org/10.31210/visnyk2021.04.22Ключові слова:
фермерське господарство, продуктивність, щільність посадки, курчата-бройлери, глибока підстилка, товарність м’ясаАнотація
У статті викладено матеріал з актуальних питань щодо покращення технології виробництва м’яса курчат-бройлерів в умовах фермерського господарства «Нива-2011» Херсонської області. Для сучасних фермерських господарств, які мають невеликі площі, виникає питання, їх раціонального використання. При цьому важливим показником є щільність посадки, тобто відношення кількості курчат (у головах чи у живій масі) на одиницю площі чи обладнання (голів/м2, кг/м2, голів на автонапувалку чи годівницю тощо). Використання показника щільності посадки при вирощуванні птиці дозволяє уникнути явищ перевантаження і не раціонального використання площі та обладнання приміщень. Для постановки досліду утворено п’ять груп курчат-бройлерів (контрольна і чотири дослідні), яких утримували при різній щільності посадки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що при вирощуванні курчат-бройлерів різниця між групами в залежності від щільності посадки до 4 тижневого віку не було. З 28 денного віку в четвертій та п’ятій групі відмічено зменшення середньої живої маси відповідно на 30,8 г та 50,7 г у порівнянні з контрольною групою. У 8 - тижневому віці курчата-бройлери першої та другої груп перевищували курчат четвертої та п’ятої груп за живою масою. По збереженості поголів’я значних відмінностей між групами не спостерігалося, найменша збереженість поголів’я була в п’ятій групі зі щільністю посадки 28 голів/м2. Аналіз отриманих даних та розрахунок економічної ефективності дозволяє зробити висновок, що щільність посадки при вирощуванні курчат-бройлерів на глибокій підстилці до 4-тижневого віку можна збільшити до 28 голів/м2 без зниження зоотехнічних вимог утримання. Щільність посадки в умовах фермерських господарств впливає на економічну ефективність виробництва м’яса курчат-бройлерів, нами було встановлено, що вихід м’яса з одиниці корисної площі у всіх дослідних групах був на рівні 30 кг і більше, у другій дослідній групі він склав 38,77 кг/м2. Краща товарність тушки та якість м’яса спостерігалася у другій групі.