БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АМЕРИКАНСЬКОГО БІЛОГО МЕТЕЛИКА НА ЯСЕНІ ЗВИЧАЙНОМУ В УМОВАХ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

У статті висвітлено біологічні особливості розвитку американського білого метелика, який є
нині найшкідливішим із ряду лускокрилих у садах, придорожніх смугах, лісосмугах та паркових зонах.
Для відпочинку населення та інших важливих життєвих потреб потрібно дбати про глобальну про-
блему масових спалахів американського білого метелика (далі – АМБ). Розв’язання цих проблем
пов’язано з екологічною стратегією нашої країни і має бути науково обґрунтованим. Для знищення
цього фітофага розробляються нові технології, засновані на експерименті. Насправді шлях
розв’язання цієї проблеми, на нашу думку, можливий лише за умови екологізації господарювання, де
основним складником має стати аналіз щораз більшої кількості сигнальних спалахів АБМ у наших
регіонах. Відтак постає низка питань щодо екології, це означає, що є чітка детермінація трофічних
ланцюгів, ці механізми багатогранні, важливі, але недосконало вивчені. А тому ми провели багаторі-
чне спостереження за американським білим метеликом, заселеність якого виявили у проблемних
регіонах Андрушівського, Попельнянського, Баранівського та Новоград-Волинського районів.
У результаті досліджень було створено репродукційну таблицю першого покоління фітофага, який
негативно впливає на ясена звичайного, насамперед за типом пошкодження – це стягування павути-
ною листового апарату у вигляді гнізд, оскільки личинки 1‒3 віку ведуть свій життєвий спосіб
життя групами. Заселеність ясена звичайного личинковими гніздами істотно варіювала від 29 до
57 шт./дерево. Репродукційна личинкова стадія була різною, наприклад, личинка 2–3 віку становила в
середньому від 11 до 8 шт./гніздо. При цьому ступінь заселеності американським білим метеликом
ясена звичайного в окремих районах становила близько 60–80 %. За своєю шкідливістю фітофаг
АМБ у Житомирській області посідає одне із перших місць, при цьому найбільшої шкоди завдають
личинки, які пошкоджують листовий апарат дерева, об’їдаючи його повністю. Оскільки припиня-
ється робота фотосинтезу, надто страждає коренева система через недостатність поживних
речовин і не менш важливим є те, що не формується в деревині вікове кільце, що призводить до
пустотілу, де розвиваються грибкові утворення та всихання дерева.