НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ (НА ПРИКЛАДІ РІЧКИ ВОРСКЛИ)

Анотація

У статті проведено дослідження процесу евтрофікації водних екосистем. Визначено, що нині у
світі активно здійснюється розробка теоретичних основ і пошук практичних заходів з боротьби з
масовим розвитком ціанобактерій у поверхневих водоймах. Водночас питання використання бакте-
рій для очищення поверхневих водних об’єктів є на сьогодні недостатьо вивченими, постає потреба
в дослідженні евтрофікаційних процесів водних об’єктів при використанні різних методів біологіч-
ного очищення. Зважаючи на це, метою роботи стало дослідження хімічних та біологічних методів
відновлення водних об’єктів через зменшення в них кількості ціанобактерій, на основі чого надані
наукові рекомендації щодо боротьби із «цвітінням» поверхневих водоймищ. Методика дослідження
включала проведення аналітичних, натурних та лабораторних досліджень, розрахункову частину.
Для дослідження процесу евтрофікації води в річці Ворскла було взято проби на глибині 0,2‒0,5 м від
поверхні водойми (в різних районах м. Полтави та на околицях міста). На першому етапі дослі-
дження вивчали хімічні методи боротьби із «цвітінням води». Найкращий результат спостерігали
при застосуванні перманганату калію (0,2*106 кл/л), молібденової рідини (0,3*106), магнезіальної су-
міші (0,4*106), хлору (0,5*106) та хелату заліза (0,6*106). На другому етапі дослідження проводили
вивчення пробіотиків для боротьби із «цвітінням води» на наявність токсичної дії до ціанобактерій.
З’ясовано, що використання біологічних методів очищення водних об’єктів від ціанобактерій є більш
ефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-
Агробіотик-01, який ефективно знищує ціанобактерії до 94 %. Такий результат отримано при за-
стосуванні перманганату калію (0,2*106), але негативним наслідком цього є те, що використання
хімічних методів загалом створює вторинне забруднення водоймищ. Також визначено ефективність
інших хімічних методів боротьби із «цвітінням води»: молібденової рідини (ефективність – 91 %),
магнезіальної суміші (88 %), хлору (85 %) та хелату заліза (82 %). Дещо гірші результати дало за-
стосування нітрату срібла (70 %) та хлориду барію (41 %). Найбільша кількість синьо-зелених водо-
ростей залишилася при дії на останні сульфату алюмінію спільно з мідним купоросом (26 %). Прове-
дені дослідження є основою розробки комплексних систем очистки водних екосистем екологічно без-
печними методами від ціанобактерій, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територій
та сталого розвитку суспільства.