ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛАБОРАТОРНОГО РОЗВЕДЕННЯ ТЕЛЕНОМУСА (TELENOMUS VERTICILATUS KIEFFER, 1917), ПАРАЗИТА СОСНОВОГО ШОВКОПРЯДА (DENDROLIMUS PINI L.)

Анотація

Через погіршення кліматичних умов, пониження ґрунтових вод у лісових масивах спостерігається
масове ослаблення деревних порід, особливо насаджень сосни звичайної. Щорічні теплі зими, тепла,
сонячна та суха погода навесні сприяють розвитку та поширенню хвоєгризучих фітофагів. Одним із
найнебезпечніших є сосновий шовкопряд (Dendrolimus pini L.). Дослідження свідчать, що сосновим
насадженням Полісся часто завдає шкоди сосновий шовкопряд, гусениці якого спричиняють дефолі-
ацію хвої, що стає причиною різноманітних фізіологічних аномалій, а саме: відставання в рості та
розвитку дерев, а інколи і їхнє всихання. На основі експертного аналізу літературних джерел та вла-
сних досліджень у статті наведені визначальні біологічні та екологічні особливості, які стосуються
поширення та розвитку теленомуса. Встановлено, що самиці теленомуса паразитують на яйцях
соснового шовкопряда в середній та верхній частині крони, а також на узліссі та всередині кварта-
лів. Згідно з аналізом першоджерел показана перспективність захисту соснових насаджень від сос-
нового шовкопряда біологічним методом. Одними з найбільш поширених паразитів яєць соснового
шовкопряда є теленомус та трихограма. Рівень зараження яєць природними популяціями становив
від 7,8 до 22,4 %. Ці показники свідчать про цілковиту доцільність прийому лабораторного розве-
дення лабораторних культур трихограми та теленомуса з подальшим розселенням в соснові наса-
дження. Дослідження проводили впродовж 2016–2019 рр. в соснових насадженнях Полісся та в ла-
бораторних умовах. Складова частина експериментів – моніторингові дослідження, візуальний, ін-
струментальний та фізіологічний моніторинг популяцій соснового шовкопряда, прийоми розведення
й розселення на дерева лабораторних культур трихограми та теленомуса. Обґрунтовано строки,
норми та кратності розселення паразитів. Під час проведення досліджень використовували загаль-
ноприйняті в галузях ентомології, паразитології та біотехнології методи. Наведені результати сві-
дчать про доволі значну регулювальну роль природних ентомофагів у динаміці чисельності соснового
шовкопряда та про перспективність штучного розселення самиць лабораторних культур трихогра-
ми та теленомуса в соснові насадження. Вперше запропонована технологія масового лабораторного
розведення теленомуса Telenomus verticillatus Kieffer. для потреб біологічного захисту соснових на-
саджень від соснового шовкопряда.