ВПЛИВ ҐРУНТОВИХ І ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ НА ВМІСТ ПЛАСТИДНИХ ПІГМЕНТІВ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОЇ

Ключові слова: соя, ґрунтові та післясходові гербіциди, бакові суміші, пластидні пігменти, фотосинтетичний потенціал, продуктивність

Анотація

Мета досліджень полягала у з’ясуванні характеру впливу гербіцидних сумішей на фотосинтети-
чний апарат сої та продуктивні можливості посіву. Варіанти досліду включали: Контроль без про-
полювань; Контроль з 2-ма ручними прополюваннями; Примекстра TZ Голд (к.с., 312,5 г/л S-
метолахлору + 187,5 г/л тербутилазину), 4,5 л/га; Зенкор (к.с., 700 г/л метрибузину) + Комманд (к.е.,
480 г/л кломазону), 0,4 л/га + 0,2 л/га; Базагран (в.р., 480 г/л бентазону) + Хармоні (в.д.г., 750 г/кг
тифенсульфурон-метилу), 2,5 л/га + 0,008 кг/га. Ефективність препаратів досліджували в умовах
польового досліду в ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» за традиційної технології
вирощування для Лісостепової зони України. Ґрунтові гербіциди вносили до появи сходів, післясходові
– за появи першого справжнього листка. Вміст пігментів визначали спектрофотометрично після
екстракції з ДМСО (диметилсульфоксидом) за методикою A. Wellburn (1994). Встановлено, що за дії
гербіцидів вміст сумарного хлорофілу в листках сої був на 15–20 % вищим, ніж на контролі без про-
полювань. Водночас фітотоксичний вплив гербіцидів призводив до зниження вмісту хлорофілів при
порівнянні з безгербіцидним контролем за використання дворазового ручного прополювання. При
цьому фіксувалось одночасне зростання вмісту каротиноїдів, що, очевидно, є реакцією організму на
індукований окислювальний стрес, наслідком якого є гальмування біосинтезу пігментів. Втім, стре-
сові чинники забезпечили суттєву активізацію фотосинтетичних процесів, що підтверджується
ростом співвідношення основних фотосинтетичних пігментів. За використання бакових сумішей
гербіцидів відношення хлорофілів a і b вдвічі перевищувало цей показник на обох контролях. Активі-
зація роботи фотосинтетичного апарату рослин за дії гербіцидів обумовила накопичення оптима-
льного фотосинтетичного потенціалу (ФП) посіву та забезпечила його вищі продуктивні можливо-
сті. На варіанті із застосуванням сумішей Зенкор+Комманд та Базагран+Хармоні продуктивність
ФП склала 1,16 та 1,45 кг господарського врожаю на 1 тис. одиниць ФП, що вище контролю без
прополювань відповідно на 28 % та 42 %. Отже, застосування бакових сумішей селективних ґрун-
тових та післясходових гербіцидів сприяло активізації фотосинтетичних процесів у рослин сої та
забезпечувало продуктивні показники на рівні безгербіцидного фону із застосуванням ручних пропо-
лювань.

Опубліковано
2020-03-27
Як цитувати
Дикун, О. В., Жеребко, В. М., & Дикун, М. О. (2020). ВПЛИВ ҐРУНТОВИХ І ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ НА ВМІСТ ПЛАСТИДНИХ ПІГМЕНТІВ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОЇ. Вісник Полтавської державної аграрної академії, (1), 81-89. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.01.09
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. РОСЛИННИЦТВО