КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК АЛІМЕНТАРНОГО ОЖИРІННЯ У СОБАКИ

Анотація

Проведено визначення та аналіз клінічних, функціональних та структурних показників свійського
собаки породи мопс за аліментарного ожиріння. Згідно з сучасними дослідженнями медичних і вете-
ринарних науковців та практиків первинне ожиріння (аліментарне) зазвичай є наслідком надмірного
споживання легкозасвоюваних продуктів (кормів) на тлі малорухливості. Для встановлення факту
ожиріння рекомендовано застосовувати морфометричні розрахунки та бальну оцінку вгодованості.
Для визначення функціональних змін внутрішніх органів та встановлення можливих ризиків необ-
хідно проводити біохімічні та ультрасонографічні дослідження. Нами досліджений та описаний
клінічний випадок аліментароного ожиріння у свійського собаки породи мопс віком сім років, вагою
14,4 кг, що є надмірною для зазначеної породи. Відсоток жирової тканини в організмі складав
26,0 %. Виявлено основний етіологічний чинник ‒ постійна наявність корму в годівниці, що сприяє
неконтрольованому та надмірному його споживанню твариною. Основними клінічними проявами
аліментарного ожиріння у свійського собаки є: надмірна маса тіла, сонливість та легка втомлюваність, задишка та кульгавість. У дослідної тварини на тлі надмірної годівлі виявлено, що в патологічний процес залучається гепатобіліарна система (зростання в сироватці крові активності аміно-
трансфераз порівняно із фізіологічною нормою для цього виду тварин) та уражаються суглоби.
Якщо не вплинути на етіологічний чинник, у подальшому у тварини може розвинутися метаболічна
дисфункція. Отримані результати досліджень доцільно використовувати для практикуючих лікарів
ветеринарної медицини, також у просвітницькій діяльності – для популяризації раціональної та до-
зованої годівлі тварин.