Вплив вапнування на обсяги емісійних потоків СО2 із дерново-підзолистого ґрунту в удобрюваному агроценозі Західного Полісся

  • В. М. Польовий Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН, с. Шубків
  • Л. А. Ященко Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН, с. Шубків https://orcid.org/0000-0003-1407-0133
  • О. В. Курач Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН, с. Шубків https://orcid.org/0000-0002-1343-097X
  • Г. Ф. Ровна Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН, с. Шубків https://orcid.org/0000-0002-7599-5650
  • Б. В. Гук Інститут сільського господарства Західного Полісся НААН, с. Шубків https://orcid.org/0000-0002-8666-2667
Ключові слова: доломітове і вапнякове борошно, добрива, емісія СО2, рослинна маса

Анотація

Застосування хімічної меліорації та удобрення культур у сівозміні зумовлюють специфіку інтенсивності емісійних потоків діоксиду карбону з дерново-підзолистого ґрунту, виявлення яких було метою цих досліджень. Встановлено, що загальна кількість емітованого СО2 із ґрунту при різних дозах вапнування і удобрення в середньому за 2012–2019 рр. перевищувала контроль у 1,2–2,0 рази. Основним джерело емісії СО2 слугувала мінералізація рослинних решток і гумусу. Зі збільшенням дози СаMg(CO3)2 від 0,5 до 1,5 Нг при сумісному застосуванні мінеральних добрив розрахована загальна кількість викидів СО2 у середньому збільшилася на 8,7–19,6 %. Зважаючи на середньодобові викиди СО2, визначені під культурами, їх істотне зниження (при р ≤ 0,05) у середньому по сівозміні відзначено за 1,0 дози Нг СаMg(СО3)2 порівняно з 1,5 дозою Нг і з фоном мінерального удобрення N112Р82К105. Зменшення дози до 0,5 дози Нг СаMg(СО3)2 та застосування 1,0 дози Нг СаСО3 не мало статистично значущого впливу на обсяги викидів СО2 порівняно з 1,0 дозою Нг СаMg(СО3)2. Слід брати до уваги, що частина емітованого діоксиду карбону поглинається рослинами у ході фотосинтезу, що забезпечує формування продуктивності культур. У варіанті 1,5 дози Нг СаMg(CO3)2 на фоні N112Р82К105 відзначено істотний приріст урожаю при р ≤ 0,05 при відношенні емісії СО2 до продуктивності культур як 3,01 : 1. Виходячи з показників середньодобових викидів та враховуючи тривалість вегетаційного періоду і продуктивність культур сівозміни, найвища інтенсивність емісійних потоків СО2 за вегетаційний період була отримана у контролі і у варіанті N112Р82К105 10,7 і 12,0 т/га відповідно. При різних дозах і видах хімічних меліорантів спостерігалося зниження потоку діоксиду карбону з ґрунту на 17,4–23,3 % та непродуктивних втрат СО2 до 3,2–3,4 кг/га/год, що пов’язано з вищою фотосинтетичною активністю культур. Отже, для збереження екологічної стабільності і високої продуктивності культур у сівозміні на дерново-підзолистому ґрунті в умовах Західного Полісся застосування 1,0 і 1,5 дози Нг СаMg(CO3)2 за насиченості сівозміни мінеральним добривами N112Р82К105 є ефективним заходом зниження непродуктивних емісійних потоків СО2 в атмосферу, закріплення і збільшення органічного вуглецю у ґрунті.

Опубліковано
2024-03-29
Як цитувати
Польовий, В. М., Ященко, Л. А., Курач, О. В., Ровна, Г. Ф., & Гук, Б. В. (2024). Вплив вапнування на обсяги емісійних потоків СО2 із дерново-підзолистого ґрунту в удобрюваному агроценозі Західного Полісся. Scientific Progress & Innovations, 27(1), 58-63. https://doi.org/10.31210/spi2024.27.01.10
Розділ
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО. РОСЛИННИЦТВО