Стан компонентів сполучної тканини у коней за ожиріння

Анотація

У цій статті представлено результати вивчення впливу ожиріння на стан компонентів сполучної тканини у коней. Дослідження проведено на 20 конях обох статей, розділених на контрольну (здорові коні n=10) та експериментальну групу (коні з ожирінням n=10). Метою дослідження було визначити вплив ожиріння на структурні та біохімічні характеристики компонентів сполучної тканини в коней у нормі та оцінити їх діагностичні критерії при ожирінні. У дослідженні для визначення концентрації глікозаміногліканів (ГАГ) та їх фракцій, а також хондроітинсульфатів (ХСТ) у сироватці крові використовувалися біохімічні методи аналізу. Отримані результати проаналізували і визначили статистичну значущість отриманих величин, в таблицях зазначали такі показники: Медіана, квартилі Q1 та Q3, достовірну різницю між групами встановлювали на основі розрахунку критерія Mann-Whitney (p≤0,05), кореляційні зв’язки визначали з використанням методу Пірсона. Відповідно, в роботі висвітлено результати дослідження стану компонентів сполучної тканини у коней з ожирінням, де особливу увагу приділено аналізу глікозаміногліканів та хондроітинсульфатів у сироватці крові. Розуміння змін цих компонентів у сироватці крові має важливе значення для розробки персоналізованих стратегій лікування та управління здоров’ям коней з ожирінням, сприяючи тим самим збереженню оптимальної функціональності та міцності їх опорно-рухового апарату. Виявлено суттєві достовірні зміни концентрації хондроітинсульфатів, глікопротеїнів та їх фракцій у здорових коней та коней із ожирінням. Це вказує на потенційні проблеми з міцністю та еластичністю сполучної тканини кісток та суглобів, а саме опорно-рухового апарату у коней при ожирінні. Висновки дослідження свідчать про те, що ожиріння відзначається негативним впливом на стан компонентів сполучної тканини у коней. Це може призвести до зниження рухливості та працездатності тварин, а також підвищити загальний ризик травм.