Рівень контамінації об’єктів довкілля за хоріоптозу великої рогатої худоби
DOI:
https://doi.org/10.31210/spi2023.26.04.17Ключові слова:
паразитологія, хоріоптоз, велика рогата худоба, кліщі, об’єкти довкілля, показники контамінаціїАнотація
Акариформні кліщі, які є постійними ектопаразитами тварин, відносяться до високоспеціалізованих паразитів, що розповсюджуються здебільшого контамінативним шляхом. Можливість зараження тварин більшою мірою відбувається прямим контактним шляхом, а також шляхом передачі збудників через об’єкти тваринницьких приміщень, де утримуються інвазовані тварини. Істотне місце в оцінці активності епідемічного процесу при паразитарних хворобах належить результатам санітарно-паразитологічних досліджень, оскільки вони сприяють визначенню стану одного з ключових елементів – механізму передачі збудника. Метою досліджень було встановити рівень контамінації різних об’єктів довкілля кліщами виду Chorioptes bovis залежно від способу утримання великої рогатої худоби. Найвищі показники контамінації хоріоптесами встановлено за умови безприв’язного способу утримання тварин, де екстенсивний та інтенсивний індекси контамінації становили: підстилки з місць знаходження тварин – 100 % та 257,50 екз./кг, зіскобів із предметів, об які чухаються тварини, – 100 % та 194,38 екз./кг, підстилки з центру приміщення – 90 % та 80,56 екз./кг. Нижчі значення забрудненості кліщами спостерігали при дослідженні підстилки, відібраної з кутів приміщення, де екстенсивний та інтенсивний індекси контамінації становили 50 % та 43,75 екз/кг. За умови прив’язного способу утримання великої рогатої худоби екстенсивний індекс контамінації виявився нижчим, ніж у разі безприв’язного, і коливався у межах від 15 до 45 %, а інтенсивний індекс контамінації – від 41,67 до 90,28 екз/кг, де максимальний рівень забрудненості акариформними кліщами зафіксовано у зразках, відібраних з підстилки та зіскобах з предметів, розташованих в області голови тварин. Водночас у підстилці, відібраній з кутів приміщення, хоріоптесів не виявлено. Отримані дані дають змогу розширити вже наявну інформацію щодо механізму передачі акариформних кліщів Chorioptes bovis серед сприйнятливих тварин та дозволять підвищити ефективність планування профілактичних заходів за наявності хоріоптозу у великої рогатої худоби.