Захист яблуневих насаджень від основних шкідників

Анотація

Яблуня є основною плодовою культурою в Україні та світі. Незважаючи на удосконалення технологій виробництва, вплив шкідливих організмів на врожай є досить суттєвим. Метою роботи було проаналізувати сучасний стан захисту садів від шкідників та окреслити перспективи використання інсектицидів у майбутньому. Під час проведення досліджень використовували загальноприйняті методи: теоретичні та емпіричні. У статті наведено класифікацію систем захисту промислових яблуневих насаджень від шкідливих організмів, що впроваджуються в Україні та світі. Їх умовно поділено на: традиційну, удосконалену, інтегровану та органічну. Встановлено, що в господарствах Харківської та Сумської областей домінує традиційний захист рослин із інтенсивним застосуванням пестицидів. У роботі наведено динаміку площ під яблуневими насадженнями та внесення пестицидів протягом 2018–2022 рр. Зафіксовано зменшення як площ яблуневих садів, так і об’ємів використання пестицидів, що було пов’язано з пандемією ковіду-19 та війною. Проведено аналіз ринку інсектицидів, дозволених до використання в Україні у яблуневих садах. Проаналізовано 84 хімічні продукти проти фітофагів, з них майже третину становили комбіновані препарати, піретроїди та неонікотиноїди – по 16,7 %, є перспективні діючі речовини нових хімічних класів. Представлений асортимент інсектицидів при правильному чергуванні під час захисту плодових насаджень дає змогу уникати резистентності у шкідників. Встановлено видовий склад господарсько значущих шкідників у регіоні досліджень. Він включає три види: Anthonomus pomorum L., Aphis pomi De Geer, Cydia pomonella L. Встановлено, що яблуневий квіткоїд за умови інтенсивного з астосування інсектицидів в осередках заселяв до 3,5 % бутонів. Зелена яблунева попелиця траплялася протягом усього сезону по краях кварталів через постійну міграцію з присадибних ділянок. Виявлено кореляцію (r = -0,97) між кількістю обробок інсектицидами та пошкодженням яблук плодожеркою. Заселеність плодів цим шкідником не перевищувала 8,2 %. Отже, хімічний захист рослин є ефективним проти шкідників, але паралельно має негативний вплив на екологію, біорізноманіття агроценозів та здоров’я людини, що вимагає подальшого дослідження та удосконалення систем захисту плодових насаджень на прикладі органічного виробництва.