Патоморфологічні зміни у трупів абортованих та неонатальних лошат за наявності ринопневмонії в коней
DOI:
https://doi.org/10.31210/visnyk2022.04.25Ключові слова:
патоморфологія, трупи лошата, ринопневмонія коней, посмертна діагностикаАнотація
Вірус ринопневмонії коней продовжує завдавати суттєві економічні збитки конярству в Україні, проте інформація щодо морфологічних змін трупів лошат за наявності ринопневмонії досі фрагментарна і потребує систематизації. Дослідження проводили в умовах двох кінних заводів-філій ДП «Конярство України», неблагополучних щодо вірусної ринопневмонії коней, та на базі Лисичанської міжрайонної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Об’єктами дослідження були трупи абортованих та неонатальних лошат. Макроскопічні зміни у трупах неонатальних та абортованих лошат досліджували методами патологоанатомічного розтину у бічному положенні з частковою або повною евісцерацією органів і візуалізаційно-пальпаційним методом. Метою дослідження було з’ясування інформативності патоморфологічної картини у лошат за наявності вірусної ринопневмонії. Встановлено, що патоморфологічні ознаки ринопневмонії абортованих та неонатальних лошат були схожими. Макроскопічні зміни у трупах лошат характеризуються гіпотрофією, рахітизмом; застійною гіперемією і набряком легенів, крупозним пневмонітом; ділятаційною кардіоміопатією; застійною венозною гіперемією нирок і головного мозку; фібринозним полісерозитом. Під час гістологічного дослідження зміни у міокарді, нирках, печінці виявлено дистрофічні та ішемічні явища; у тонкому кишечнику – гострий катарально-геморагічний дуоденіт. Порушення зовнішньої будови трупа спостерігали у 28,6 % досліджених лошат. Гістологічні та макроскопічні зміни спостерігали відповідно в серці неонатів у 57,1 та 42,9 % випадків; у тонкому відділі кишечника – у 85,7 та 71,4 % випадків; у легенях – у 100 та 85,7 % випадків; у селезінці – у 85,7 та 57,1 % випадків. Аналіз локалізації патологоанатомічних змін у абортованих лошат дав змогу з’ясувати, що вони визначалися у трупній архітектурі, гортані, трахеї, легенях, печінці, селезінці, дванадцятипалій кишці та нирках більшості об’єктів дослідження. Отримані нові наукові дані мають прикладне значення під час комплексної діагностики ринопневмонії коней.