Вплив паратипових чинників на показники якості молока при різних технологіях утримання тварин

Анотація

Метою цього дослідження було встановлення впливу паратипових чинників на продуктивність корів, вміст соматичних клітин у молоці та захворюваність корів на мастит. Усього проаналізовано понад 15 тисяч проб молока, отриманих за умови прив’язного утримання корів та понад 16 тисяч проб – у разі безприв’язного. Середній вміст соматичних клітин у молоці за умови безприв'язного утримання складав 700±11 тис/см3 з мінливістю 141 %, а у разі прив’язного – 411±7 тис/см3 із дуже високим значенням варіабельності цього показника – 209 %. Високі значення мінливості обумовлено біноміальним розподіленням вмісту соматичних клітин. У дослідженнях було визначено силу впливу віку корів, стадії лактації та сезону року на добові надої та якість молока корів. Найменшу кількість соматичних клітин (545±19,3 тис/см3) за умови безприв’язного утримання мали корови першої лактації. Зі збільшенням віку тварин значення цього показника спочатку зростало до третьої лактації (805±28,4 тис./см3), а потім середня кількість соматичних клітин у молоці залишалась майже на одному рівні. За умови прив’язного утримання вміст соматичних клітин у корів шостої лактації і старше (634±53,1 тис у cм3) був майже вдвічі більшим, ніж у первісток (331±9,2 тис. у cм3). Частота реєстрації захворювань на мастит за умови прив’язного утримання в перший місяць лактації складала 17,3±2,33 %, а у другий – зменшувалась до 15,1±2,39 %. Потім протягом лактації кількість корів, хворих на мастит, збільшувалась до 21,5±2,24 % на 11-му місяці лактації (Р<0,05). У разі безприв’язного утримання відсоток випадків захворювання на мастит був найменшим у другому місяці лактації (26,9±1,71 %). Надалі протягом лактації кількість корів, хворих на мастит, збільшувалась до 31,2±1,74 % (Р<0,05). Що стосується сезонних змін показників молока за умови безприв’язного утримання, то середньодобовий надій змінювався від 15,8±0,14 кг у січні до 17,8±0,16 кг у червні, вміст жиру коливався від 3,39±0,011 % у червні до 3,71±0,010 % у грудні, вміст протеїну – від 3,00±0,009 % у вересні до 3,23±0,010 % у березні. Найнижчий вміст соматичних клітин спостерігався у пробах молока, отриманих у січні (380±14,2 тис/см3), а найвищий – 703±17,1 тис/см3 у липні. За умови безприв’язного утримання найбільша частота виявлення маститу спостерігалась у літні (43,0±2,12 %, 48,6±2,14 % і 41,8±2,11 %) місяці, а також у березні (36,8±2,08 %) і листопаді (33,0±1,19 %). Отримані результати можуть бути використані для попередження маститів у корів, що може бути економічно ефективним методом для вирішення питання контролю якості та безпечності молока на виробництві у сучасних умовах.