НЕІНФЕКЦІЙНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СМЕРТНІСТЬ ПОРОСЯТ ДО ВІДЛУЧЕННЯ

Анотація

Метою цього дослідження був аналіз впливу різноманітних факторів неінфекційної природи на
смертність поросят до відлучення. Дослідження було проведено в умовах свиноферми
ТОВ «Таврійські свині», розташованої поблизу м. Скадовськ (Херсонська область, Україна). Матеріалом для дослідження слугували дані про 100 свиноматок основного стада великої білої
породи. За 11-річний період (2007–2017 рр.) проаналізували такі ознаки: кількість поросят, які
загинули до відлучення та частка таких поросят залежно від розміру гнізда, загальна кількість
поросят при народженні та багатоплідність за перші вісім опоросів. Частка гнізд, у яких було
зафіксовано загибель хоча б одного поросяти до відлучення, складала 55,4 %. Оцінка смертності
поросят до відлучення, отримана в нашому дослідженні (12,7±0,6 %), близька до показників (10–
20 %,) відмічених для комерційних свиноферм у різних країнах світу. Зі зростанням віку свиноматки
(номеру опоросу) спостерігається поступове зниження частки гнізд, що не мали жодного поросяти,
загиблого до відлучення (χ2=21,85; df=7; P=0,003) та, навпаки, поступове збільшення гнізд, що мали 5
та більше поросят, які загинули до відлучення (χ2=15,24; df=7; P=0,031). Загалом відмічається віро-
гідний вплив номеру опоросу на розподіл гнізд із різною кількістю поросят, які загинули до відлучення
для свиноматок ВБП (χ2=39,38; df=24; P=0,028. Найнижчу кількість (та частку) поросят, які
загинули до відлучення, було відмічено серед свиноматок, які мали 7–8 поросят (живих та мертво-
народжених) у гнізді при народженні. У свиноматок із меншими розмірами гнізда такі поросята
були відсутні. Аналіз на підставі моделі бінарної логістичної регресії показав, що ймовірність поро-
сяти загинути до відлучення була вірогідно пов’язана із номером опоросу свиноматки (χ2=11,60;
P<0,001), загальною кількістю поросят при народженні (χ2=277,19; P<0,001) та, найчастіше, з її
багатоплідністю (χ2=378,21; P<0,001). В останньому випадку модель добре прогнозувала загибель
поросяти (у 84,0 % випадках) та більш-менш адекватно передбачала його виживання (у 73,9 % ви-
падків). Аналіз на підставі модель множинної лінійної регресії довів, що частка поросят, які загинули
до відлучення у гнізді, вірогідно пов’язана із загальною кількістю поросят при народженні та
багатоплідністю (F(2; 797) = 147,07; P<0,001). При цьому оцінка приватного коефіцієнта кореляції
для багатоплідності (rP=0,233; P<0,001) була майже вдвічі вищою, ніж для загальної кількості
поросят при народженні (rP=0,124; P<0,001).