ОСОБЛИВОСТІ КАЛЮСОГЕНЕЗУ І МОРФОГЕНЕЗУ ПЕРВИННИХ ЕКСПЛАНТАТІВ IN VITRO РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ РІПАКА (BRASSICA NAPUS L.)

Анотація

Нині велику увагу приділено створенню нових генотипів ріпаку (Brassica napus L.), які поєднують
високу продуктивність, технологічні якості, а також стійкість до різних стресових чинників до-
вкілля, що ґрунтується на використанні новітніх практичних розробок для покращення селекційних
матеріалів цієї культури. Одним з ефективних біотехнологічних методів, що дає змогу прискорити
розмноження цінного селекційного матеріалу та отримання нового є використання морфогенезу ка-
люсної біомаси. Дослідження проводили на базі навчальної лабораторії біотехнології рослин кафедри
екобіотехнології та біорізноманіття НУБіП України. Досліджували 9 сортів і гібридів озимого та
ярого ріпаку: Дангал, Чорний велетень, Сенатор Люкс, Нельсон, Аліот, NK Petrol, NK Тechnic,
Кліфф, Герос. Калюсну тканину висаджували на 3 варіанти живильного середовища Мурасіге-Скуга
з різними регуляторами росту: 6-БАП, ІОК, НОК, 2,4-Д. У результаті досліджень виявлено, що на
середовищі К1 спостерігалось утворення калюсу на 7-у добу культивування, на 12-у добу – калюси
утворили 72‒100 % експлантатів. На другому живильному середовищі К2 порівняно із середовищем
К1 було виявлено незначне зниження ростового індексу ріпаку. Водночас спостерігали утворення ка-
люсної тканини, яка відрізнялась за морфологічними ознаками та малим приростом біомаси, мініма-
льна маса становила 122,0 мг, а максимальна – 187,9 мг. На середовищі К3 спостерігали низький ро-
стовий індекс калюсу з найменшою масою, за вийнятком сорту озимого ріпаку Нельсон, у якого ін-
декс зріс в 1,7 раза. Утворення калюсної тканини щільної консистенції сортів і гібридів озимого та
ярого ріпаку спостерігали на 21-у добу на живильних середовищах К1 і К2. Для проведення регенера-
ції експлантатів різних генотипів ріпаку використовували ЖС з додаванням БАП, де згодом з мор-
фогенетичного калюсу було виявлено листкові і стеблові структури. Отже, за одержаними резуль-
татами проведених досліджень встановлено, що оптимальним для розвитку морфо- і калюсогенезу є
живильне середовище із вмістом 6-БАП, на якому спостерігали утворення щільного калюсу майже в
усіх генотипів ріпаку.