ПОШИРЕННЯ МАСТИТУ ТА ОСОБЛИВОСТІ УРАЖЕННЯ ЧВЕРТЕЙ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ У КОРІВ РІЗНИХ ПОРІД У ГОСПОДАРСТВАХ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація

За останнє десятиліття відбувся стрімкий перехід до індустріальних методів молочного та
м’ясного виробництва. Це спричинило необхідність підвищення темпів відтворення тварин. Проте
успішному відтворенню стада і росту продуктивності худоби значно перешкоджає акушерсько-
гінекологічна патологія, зокрема й захворювання молочної залози у корів. Мастити завдають значних
економічних збитків тваринництву. Для визначення клінічних форм маститу використовували наступ-
ні методи дослідження: огляд, пальпацію молочної залози та візуальну оцінку секрету. Діагноз підтве-
рджували, використовуючи біохімічний, цитологічний і бактеріологічний методи. Крім того визначали габітус, температуру тіла, апетит, продуктивність, фізіологічний стан корів. У цій статті висвіт-
лені результати досліджень щодо ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертей молоч-
ної залози серед корів різних порід та динаміки розвитку в них атрофії й індурації. Установлено, що
незалежно від форми запалення та породи корів у більшості тварин переважало ураження клінічним
маститом однієї чверті вим’я, рідше двох і лише як виключення трьох. Частота виникнення усклад-
нень маститу у вигляді атрофії та індурації прямо залежить від рівня продуктивності тварин. Ме-
тою нашої роботи було вивчення частоти ураження клінічно вираженим маститом окремих чвертей
молочної залози серед корів різних порід і встановлення динаміки розвитку в них атрофії та індурації
як наслідку хвороби в господарствах Сумської області. Нашими дослідженнями встановлено, що серед
корів чорно-рябої, симентальської і голштинської порід здебільшого незалежно від форми переважало
ураження клінічним маститом однієї чверті вим’я (у 85,0 %, 66,4 % та 75,8 % відповідно), рідше двох
(14,6 %, 32,8 % та 23,3 %) і лише як виключення трьох (0,4 %, 0,8 % та 0,9 % відповідно). Необхідно
також зазначити, що запалення частіше виникало в задніх чвертях вим’я серед корів усіх досліджених
порід (49,1 %, 38,4 % та 48,8 % відповідно), рідше в передніх (35,9 %, 27,9 % і 26,9 %). Частота виник-
нення ускладнень маститу у вигляді атрофії та індурації залежала від рівня продуктивності тварин.
Серед високопродуктивних корів симентальської та голштинської порід (5,0–5,5 тис. кг) атрофія чве-
ртей реєструвалась у середньому в 19,9% – 19,1 % тварин відповідно, індурація – у 8,7 % та 6,6 %. У
корів чорно-рябої породи з продуктивністю 4,7 тис. кг відсоток корів з ознаками атрофії та індурації
чвертей складав відповідно 14,4 % та 5,8 %.